1 А някои слязоха от Юдея и учеха братята, казвайки: Ако се не обрежете според Мойсеевия обред, не можете се спаси.

А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.

2 И тъй, като стана не малко препирня и разискване между тях и Павла и Варнава, братята наредиха Павел и Варнава и някои други от тях да възлязат за тоя въпрос в Ерусалим до апостолите и презвитерите.

Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.

3 Т е, прочее, изпратени от църквата, минаваха и през Финикия и през Самария, та разказваха за обръщането на езичниците, причиняваха голяма радост на всичките братя.

Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.

4 А като стигнаха в Ерусалим, бяха приети от църквата и от апостолите и презвитерите, и разказваха все що беше извършил Бог чрез тях.

Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.

5 Н о, рекоха те, някои от повярвалите между фарисейската секта станаха та казаха, Нужно е да се обрязват езичниците, и да им се заръча да пазят Мойсеевия закон.

Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.

6 Т огава апостолите и презвитерите се събраха да разискат тоя въпрос.

І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.

7 И след много разпитване Петър стана та им каза: Братя, вие знаете че в първите дни Бог избра между вас мене, щото езичниците чрез моите уста да чуят евангелското учение и да повярват.

Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.

8 И сърцеведец Бог им засвидетелствува като даде и на тях Светия Дух, както и на нас;

І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

9 И не направи никаква разлика между нас и тях, като очисти сърцата им чрез вяра.

і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

10 С ега, прочее, защо изпитвате Бога, та да налагате на шията на учениците хомот, който, нито бащите ни, нито ние можехме да носим?

Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?

11 Н о вярваме, че ние ще се спасим чрез благодатта на Господа Исуса, също както и те.

Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.

12 Т огава цялото множество млъкна и слушаше Варнава и Павла да разказват какви знамения и чудеса Бог беше извършил чрез тях между езичниците.

І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!

13 И след като свършиха те да говорят, Яков взе думата и каза: Братя, послушайте мене:

Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.

14 С имон обясни по кой начин Бог най-напред посети езичниците, за да вземе измежду тях люде за своето име.

Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.

15 С това са съгласни и пророческите думи, както е писано:

І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:

16 " След това ще се върна. И пак ще въздигна падналата Давидова скиния, И пак ще издигна развалините й, И ще я изправя;

Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

17 3 а да потърсят Господа останалите от човеците, И всичките народи, които се наричат с името ми,

щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!

18 К азва Господ, който прави да е известно това от века".

Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.

19 З атуй, аз съм на мнение да не отегчаваме тия измежду езичниците, които се обръщат към Бога;

Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,

20 н о да им пишем да се въздържат от оскверненията чрез идоли, чрез блудство, и чрез яденето удавено и кръв.

але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.

21 З ащото още от старо време по всичките градове е имало такива, които са проповядвали Мойсеевия закон, който се и прочита всяка събота в синагогите.

Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.

22 Т огава апостолите и презвитерите с цялата църква намериха за добре да изберат изпомежду си човеци, и да ги пратят в Антиохия с Павла и Варнава, _

Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,

23 И писаха им по тях следното: От апостолите и по-старите братя, поздрав до братята, които са от езичниците в Аитиохия, Сирия, и Киликия.

написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!

24 П онеже чухме, че някои, които са излезли от нас, ви смутили с думите си, и извратили душите ви, без да са приели заповед от нас,

Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

25 т о ние, като дойдохме до единодушие, намерихме за добре да изберем мъже и да ги пратим до вас заедно с любимите ни Варнава и Павла,

то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,

26 ч овеци, които изложиха живота си на опасност за името на нашия Господ Исус Христос.

людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

27 И така, изпращаме Юда и Сила, да ви съобщят и те устно същите неща.

Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

28 З ащото се видя за добре на Светия Дух и на нас да ви не налагаме никоя друга тегота, освен следните необходими неща:

Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:

29 д а се въздържате от ядене идоложертвено, кръв, и удавено, тоже и от блудство; от които ако се пазите, добре ще ви бъде. Зравейте.

стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...

30 И така, изпратените слязоха в Антиохия, и като събраха всичките вярващи дадоха им посланието.

Посланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.

31 И те, като го прочетоха, зарадваха се за успокоението що им даваше.

А перечитавши, раділи з потішення того.

32 А Юда и Сила, които бяха и сами пророци, увещаваха братята с много думи и ги утвърдиха.

А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.

33 И след като преседяха там няколко време, братята ги оставиха с мир да се върнат при ония, които ги бяха изпратили.

А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

34 Но Сила видя за добре да поседи още там.

Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

35 А Павел и Варнава останаха в Антиохия, и, заедно с мнозина други поучаваха и проповядваха Господнето учение.

А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.

36 А след няколко дни Павел рече на Варнава: Да се върнем сега по всички градове дето сме проповядвали Господнето учение, и да нагледаме братята, как са.

А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.

37 И Варнава беше на мнение да вземат със себе си Йоана, наречен Марко;

А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.

38 а Павел не намираше за добре да вземат със себе си тогова, който се бе отделил от тях още от Памфилия, и не отиде с тях на делото.

Та Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

39 И тъй, възникна разпря (помежду им), така че те се отделиха един от друг; и Варнава взе Марка та отплува за Кипър,

І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.

40 а Павел си избра Сила, и тръгна, препоръчан от братята на Господнята благодат.

А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.

41 И заминуваше през Сирия и Киликия та утвърждаваше църквите.

І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.