1 А Исус, пълен с Святия Дух, когато се върна, от Йордан, бе воден от Духа из пустинята четиридесет дена,

А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.

2 д ето бе изкушаван от дявола. И не яде нищо през тия дни; и като се изминаха те, Той огладня.

Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.

3 И дяволът Му рече: Ако си Божий Син, заповядай на тоя камък да стане хляб.

І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!

4 А Исус му отговори: Писано е: "Не само с хляб ще живее човек,.

А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!

5 Т огава, като Го възведе на високо и Му показа всичките царства на вселената, в един миг време, дяволът Му рече:

І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.

6 Н а тебе ще дам всичката власт и слава на тия царства, (защото на мене е предадена, и аз я давам комуто ща),

І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.

7 и тъй, ако ми се поклониш, всичко ще бъде Твое.

Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!

8 А Исус в отговор му каза: Писано е, "На Господа твоя Бог, да се кланяш, и само Нему да служиш".

І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!

9 Т огава Го заведе в Ерусалим, постави Го на крилото на храма и Му рече: Ако си Божий Син, хвърли се от тук долу;

І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!

10 з ащото е писано:

Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!

11 и на ръце ще Те дигат, да не би да удариш о камък ногата Си".

і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!

12 А Исус в отговор му рече: Казано е: "Да не изпиташ Господа, твоя Бог".

А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!

13 И като изчерпи всяко изкушение, дяволът се оттегли от Него за известно време.

І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.

14 А Исус се върна в Галилея със силата на Духа; и слух се разнесе за Него по цялата околност.

А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.

15 И той поучаваше по синагогите им; и всички Го прославяха.

І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.

16 И дойде в Назарет, дето беше отхранен, и по обичая Си влезе в синагогата един съботен ден и стана да чете.

І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.

17 И подадоха Му книгата на пророк Исаия; и Той, като отвори книгата, намери мястото дето бе писано:

І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

18 " Духът на Господа е на Мене, Защото Ме е помазал да благовестявам на сиромасите; Прати Ме да проглася освобождение на пленниците, И прогледване на слепите, Да пусна на свобода угнетените,

На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

19 д а проглася благоприятната Господна година".

щоб проповідувати рік Господнього змилування.

20 И като затвори книгата, върна я на служителя и седна; а очите на всички в синагогата бяха впити в Него.

І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.

21 И почна да им казва: Днес се изпълни това писание във вашите уши.

І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!

22 И всички му засвидетелствуваха, чудещи се на благодатните думи, които излизаха из устата Му. И думаха: Тоя не е ли Йосифовият син?

І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

23 А той им рече: Без друго ще Ми кажете тая поговорка: Лекарю, изцери себе си; каквото сме чули, че става в Капернаум, стори го и тука в Своята родина.

Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.

24 И пак рече: Истина ви казвам, че никой пророк не е приет в родината си.

І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

25 А казвам ви наистина, много вдовици имаше в Израил в дните на Илия, когато се затвори небето за три години и шест месеца, и настана голям глад по цялата земя;

Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

26 а нито при една от тях не бе пратен Илия, а само при една вдовица в Сарепта Сидонска.

а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

27 Т ъй също много прокажени имаше в Израил във времето на пророк Елисея; но никой от тях не бе очистен, а само сириецът Нееман.

І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

28 К ато чуха това тия, които бяха в синагогата, всички се изпълниха с гняв,

І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

29 и , като станаха, изкараха Го вън из града, и заведоха Го при стръмнината на хълма, на който градът им беше съграден, за да Го хвърлят долу.

І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

30 Н о Той мина посред тях и си отиде.

Але Він перейшов серед них, і віддалився.

31 И слезе в Галилейския град Капернаум и поучаваше ги в съботен ден;

І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32 и учудваха се на учението Му, защото Неговото слово беше с власт.

І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

33 И в синагогата имаше човек, хванат от духа на нечист бяс; и той извика със силен глас:

І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

34 Е х, какво имаш Ти с нас, Исусе Назарянине? Нима си дошъл да ни погубиш? Познавам Те Кой си Ти, Светият Божий.

Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

35 Н о Исус го смъмра, казвайки: Млъкни и излез из него. И бесът, като го повали насред, излезе из него, без да го повреди никак.

А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

36 И всички се смаяха, и разговаряха се помежду си, думайки: Какво е това слово, дето Той с власт и сила заповядва на нечистите духове, и те излизат?

І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

37 И слух се разнесе за Него по всичките околни места.

І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.

38 И като стана та излезе от синагогата, влезе в Симоновата къща. А Симоновата тъща беше хваната от силна треска; и молиха Го за нея.

А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39 И Той, като застана над нея, смъмра треската, и тя я остави; и на часа стана та им прислужваше.

І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.

40 И когато залязваше слънцето, всички, които имаха болни от разни болести, доведоха ги при Него; а Той, като положи ръце на всеки от тях, изцели ги.

Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.

41 О ще и бесове с крясък излизаха из мнозина, и казваха: Ти си Божия Син. А Той ги мъмреше, и не ги оставяше да говорят, понеже знаеха, че Той е Христос.

Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

42 И като се съмна, Той излезе и отиде в уединено място; а народът Го търсеше, дохождаше при Него и искаше да Го задържи, за да си не отива от тях.

Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.

43 Н о Той им рече: И на другите градове трябва да благовестя Божието царство, понеже за това съм изпратен.

Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.

44 И проповядваше в галилейските синагоги.

І Він проповідував по синагогах Галілеї.