1 О Фригия и Памфилия, от Египет и ония страни от Ливия, които граничат с Киринея, и посетители от Рим_

Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

2 О Слънцето, ще се превърне в тъмнина, И луната в кръв, Преди да дойде великият И бележит ден Господен.

І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 О И тъй, понеже беше пророк, и знаеше, че Бог с клетва му се обеща, че от плода на неговите чресла постави на престола му,

І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

4 И те всички се изпълниха със Светия Дух, и почнаха да говорят чужди езици, според както Духът им даваше способност да говорят.

Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

5 А тогава престояваха в Ерусалим юдеи, благочестиви човеци, от всеки народ под небето.

Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

6 И като се чу тоя шум, една навалица се събра; и смутиха се, защото всеки един ги слушаше: да говорят на неговия език.

А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...

7 И всички, смаяни и зачудени, си думаха: Ето, всички тия, които говорят, не са ли Галилеяни?

Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?

8 Т огава както ги слушаше да говорят всеки на собствения наш език, в който сме родени?

Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?

9 П артяни, Мидяни и Еламити и жители от Месопотамия, от Юдея и Кападокия Понт и Азия,

Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,

10 Фригия и Памфилия, от Египет и ония страни от Ливия, които граничат с Киринея, и посетители от Рим - и юдеи и прозелити,

і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,

11 к ритяни и араби слушаме ги да говорят по нашите езици за великите Божии дела.

юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

12 И те всички се смаяха, и в недоумението си думаха един на друг: Какво значи това?

І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

13 А други им се присмиваха, казвайки: Те са се напили със сладко вино.

А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

14 А Петър, като се изправи с единадесетте, издигна гласа си и им проговори, казвайки: юдеи и всички вие, които живеете в Ерусалим, нека ви стане знайно това, и внимавайте в моите думи.

Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!

15 З ащото тия не са пияни, както вие мислите, понеже е едвам третия час на деня;

Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,

16 н о това е казаното чрез пророк Йоила:

а це те, що пророк Йоіл передрік:

17 " И в последните дни, казва Бог, Ще излея от Духа си на всяка твар; И синовете ви и дъщерите ви ще пророкуват, Юношите ви ще виждат видения, И старците ви ще сънуват сънища;

І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

18 О ще и на слугите си и на слугините си ще изливам от Духа си в ония дни, и ще пророкуват.

І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

19 И ще покажа чудеса на небето горе, И знамения на земята долу, Кръв, и огън, и пара от дим;

І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.

20 Слънцето ще се превърне в тъмнина, И луната в кръв, Преди да дойде великият И бележит ден Господен.

Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 И всеки, който призове името Господне, ще се спаси".

І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.

22 И зраиляни, послушайте тия думи: Исуса Назарянина, мъж засвидетелствуван между вас от Бога чрез мощни дела, чудеса, и знамения, които Бог извърши чрез него посред вас, както сами вие знаете,

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 н его, предаден според определената Божия воля и предузнание, вие разпнахте и убихте чрез ръката на беззаконници;

Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

24 к огото Бог възкреси, като развърза болките на смъртта, понеже не беше възможно да бъде държан той от нея.

Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

25 З ащото Давид казва за него: "Винаги гледах Господа пред себе си; Понеже той е отдясно ми, за да се не поклатя;

Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 З атова се зарадва сърцето ми, и развесели се езикът ми, А още и плътта ми ще престоява в надежда;

Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

27 З ащото няма да оставиш душата ми в ада, нито, ще допуснеш твоя светия да види изтление.

Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 И зявил си ми пътищата на живота; в присъствието си, ще ме изпълниш с веселба."

Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

29 Б ратя, мога да ви кажа свободно за Патриарха Давида, че и умря и биде погребан, и гробът му е у нас до тоя ден.

Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

30 И тъй, понеже беше пророк, и знаеше, че Бог с клетва му се обеща, че от плода на неговите чресла [по плът ще въздигне Христа, да Го] постави на престола му,

А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

31 т ой предвиждаше това, говори за възкресението на Христа, че нито той беше оставен в ада, нито плътта му видя изтление.

у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

32 Т огова Исуса Бог възкреси, на което ние всинца сме свидетели.

Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 И тъй, като се възвиси до Божията десница, и взе от Отца обещания Свети Дух, той изля това, което виждате и чуете.

А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 З ащото Давид не се е възнесъл на небесата; но сам той каза: "Рече Господ на моя Господ: Седи отдясно ми,

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

35 Д окле положа враговете ти за твое подножие".,

доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

36 И тъй, нека знае добре целият Израилев дом, че тогова Исуса, когото вие разпнахте, него Бог е направил и Господ и Помазаник.

Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

37 К ато чуха това, те, ужилени в сърцата си, рекоха на Петър и на другите апостоли: Какво да сторим братя?

Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

38 А Петър им рече: Покайте се, и всеки от вас нека се кръсти в името Исус Христово за прощение на греховете ви; и ще приемете тоя дар, Светия Дух.

А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

39 З ащото на вас е обещанието и на чадата ви, и на всички далечни, колкото Господ, нашият Бог, ще призове при себе си.

Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

40 И с много други думи заявяваше и ги увещаваше, казвайки: Избавете се от това изпорочено поколение.

І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

41 И тъй, тия, които приеха поучението му, се покръстиха; и в същия ден се прибавиха около три хиляди души.

Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 И те постоянствуваха в поучението на апостолите, в общението, в преломяването на хляба, и в молитвите.

І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

43 И страх обзе всяка душа; и много чудеса и знамения ставаха чрез апостолите.

І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.

44 И всичките вярващи бяха заедно, и имаха всичко общо;

А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

45 и продаваха стоката и имота си, и разподеляха парите на всички, според нуждата на всекиго.

І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

46 И всеки ден прекарваха единодушно в храма, и разчупваха хляб по къщите си, и приемаха храна с радост и простосърдечие,

І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,

47 к ато хвалеха Бога, и печелеха благоволението на всичките люде. А Господ всеки ден прибавяше на църквата ония, които се спасяваха.

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.