1 C ome giunse il giorno della Pentecoste, essi erano tutti riuniti con una sola mente nello stesso luogo.

Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.

2 E all'improvviso venne dal cielo un suono come di vento impetuoso che soffia, e riempí tutta la casa dove essi sedevano.

І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.

3 E apparvero loro delle lingue come di fuoco che si dividevano, e andarono a posarsi su ciascuno di loro.

І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.

4 C osí furono tutti ripieni di Spirito Santo e cominciarono a parlare in altre lingue, secondo che lo Spirito dava loro di esprimersi.

Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.

5 O r a Gerusalemme dimoravano dei Giudei, uomini pii, da ogni nazione sotto il cielo.

Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.

6 Q uando si fece quel suono, la folla si radunò e fu confusa, perché ciascuno di loro li udiva parlare nella sua propria lingua.

А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...

7 E tutti stupivano e si meravigliavano, e si dicevano l'un l'altro: «Ecco, non sono Galilei tutti questi che parlano?

Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?

8 C ome mai ciascuno di noi li ode parlare nella propria lingua natìa?

Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?

9 N oi Parti, Medi, Elamiti e abitanti della Mesopotamia, della Giudea e della Cappadocia, del Ponto e dell'Asia,

Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,

10 d ella Frigia e della Panfilia, dell'Egitto e delle parti della Libia che è di fronte a Cirene e noi residenti di passaggio da Roma, Giudei e proseliti,

і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,

11 C retesi ed Arabi, li udiamo parlare delle grandi cose di Dio nelle nostre lingue!».

юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!

12 E tutti stupivano ed erano perplessi, e si dicevano l'un l'altro: «Che vuol dire questo?».

І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?

13 A ltri invece li schernivano e diceva no: «Sono ripieni di vin dolce!».

А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!

14 M a Pietro si alzò in piedi con gli undici e ad alta voce parlò loro: «Giudei e voi tutti che abitate in Gerusalemme, vi sia noto questo e prestate attenzione alle mie parole.

Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!

15 C ostoro non sono ubriachi, come voi ritenete, poiché è solo la terza ora del giorno.

Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,

16 M a questo è ciò che fu detto dal profeta Gioele:

а це те, що пророк Йоіл передрік:

17 E avverrà negli ultimi giorni, dice Dio, che spanderò del mio Spirito sopra ogni carne; e i vostri figli e le vostre figlie profetizzeranno, i vostri giovani avranno delle visioni e i vostri vecchi sogneranno dei sogni.

І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

18 I n quei giorni spanderò del mio Spirito sopra i miei servi e sopra le mie serve, e profetizzeranno.

І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!

19 E farò prodigi su nel cielo e segni giú sulla terra: sangue, fuoco e vapore di fumo.

І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.

20 I l sole sarà mutato in tenebre e la luna in sangue, prima che venga il grande e glorioso giorno del Signore.

Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!

21 E avverrà che chiunque avrà invocato il nome del Signore sarà salvato".

І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.

22 U omini d'Israele, ascoltate queste parole: Gesú il Nazareno, uomo accreditato da Dio tra di voi per mezzo di potenti operazioni, prodigi e segni che Dio fece tra di voi per mezzo di lui, come anche voi sapete,

Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,

23 e gli, dico, secondo il determinato consiglio e prescienza di Dio, vi fu dato nelle mani e voi lo prendeste, e per mani di iniqui lo inchiodaste alla croce e lo uccideste,

Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.

24 M a Dio lo ha risuscitato, avendolo sciolto dalle angosce della morte, poiché non era possibile che fosse da essa trattenuto.

Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.

25 I nfatti Davide dice di lui: "Io ho avuto del continuo il Signore davanti a me, perché egli è alla mia destra, affinché io non sia smosso.

Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.

26 P er questo si è rallegrato il cuore mio e ha giubilato la mia lingua, e anche la mia carne dimorerà nella speranza.

Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.

27 P oiché tu non lascerai l'anima mia nell'Ades e non permetterai che il tuo Santo veda la corruzione.

Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!

28 T u mi hai fatto conoscere le vie della vita, tu mi riempirai di gioia alla tua presenza".

Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!

29 F ratelli, si può ben liberamente dire intorno al patriarca Davide che egli morí e fu sepolto; e il suo sepolcro si trova tra di noi fino al giorno d'oggi.

Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.

30 E gli dunque, essendo profeta, sapeva che Dio gli aveva con giuramento promesso che dal frutto dei suoi lombi, secondo la carne, avrebbe suscitato il Cristo per farlo sedere sul suo trono;

А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,

31 e , prevedendo le cose a venire, parlò della risurrezione di Cristo, dicendo che l'anima sua non sarebbe stata lasciata nell'Ades e che la sua carne non avrebbe visto la corruzione.

у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.

32 Q uesto Gesú, Dio lo ha risuscitato; e di questo noi tutti siamo testimoni.

Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!

33 E gli dunque, essendo stato innalzato alla destra di Dio e avendo ricevuto dal Padre la promessa dello Spirito Santo, ha sparso quello che ora voi vedete e udite.

А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.

34 P oiché Davide non è salito in cielo anzi egli stesso dice: "Il Signore ha detto al mio Signore: Siedi alla mia destra,

Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,

35 f inché io abbia posto i tuoi nemici come sgabello dei tuoi piedi

доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

36 S appia dunque con certezza tutta la casa d'Israele che quel Gesú che voi avete crocifisso, Dio lo ha fatto Signore e Cristo»,

Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

37 O r essi, udite queste cose, furono compunti nel cuore e chiesero a Pietro e agli apostoli: «Fratelli, che dobbiamo fare?».

Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

38 A llora Pietro disse loro: «Ravvedetevi e ciascuno di voi sia battezzato nel nome di Gesú Cristo per il perdono dei peccati, e voi riceverete il dono dello Spirito Santo.

А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!

39 P oiché la promessa è per voi e per i vostri figli e per tutti coloro che sono lontani, per quanti il Signore Dio nostro ne chiamerà».

Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

40 E con molte altre parole li scongiurava e li esortava, dicendo: «Salvatevi da questa perversa generazione».

І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!

41 Q uelli dunque che ricevettero la sua parola lietamente furono battezzati; in quel giorno furono aggiunte circa tremila persone.

Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!

42 E ssi erano perseveranti nel seguire l'insegnamento degli apostoli, nella comunione, nel rompere il pane e nelle preghiere.

І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.

43 E d erano tutti presi da timore; e molti segni e miracoli si facevano per mano degli apostoli.

І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.

44 O r tutti coloro che credevano stavano insieme ed avevano ogni cosa in comune.

А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.

45 E vendevano i poderi e i beni e li distribuivano a tutti, secondo il bisogno di ciascuno.

І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.

46 E perseveravano con una sola mente tutti i giorni nel tempio e rompendo il pane di casa in casa, prendevano il cibo insieme con gioia e semplicità di cuore,

І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,

47 l odando Dio e godendo il favore di tutto il popolo. E il Signore aggiungeva alla chiesa ogni giorno coloro che erano salvati.

вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.