1 O ra, in quello stesso giorno Gesú, uscito di casa, si pose a sedere presso il mare.

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

2 E grandi folle si radunarono intorno a lui, cosí che egli, salito su una barca, si pose a sedere; e tutta la folla stava in piedi sulla riva.

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

3 E d egli espose loro molte cose in parabole, dicendo: «Ecco, un seminatore uscí a seminare.

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

4 M entre seminava, una parte del seme cadde lungo la strada; e gli uccelli vennero e lo mangiarono.

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

5 U n'altra cadde in luoghi rocciosi, dove non c'era molta terra, e subito germogliò perché il terreno non era profondo

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

6 m a, levatosi il sole, fu riarso e, perché non aveva radice, si seccò.

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

7 U n'altra cadde tra le spine; e le spine crebbero e la soffocarono.

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

8 E un'altra cadde in buona terra e portò frutto dando il cento, il sessanta, ed il trenta per uno.

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

9 C hi ha orecchi da udire, oda!».

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

10 A llora i discepoli, accostatisi, gli dissero: «Perché parli loro in parabole?».

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

11 E d egli, rispondendo, disse loro: «Perché a voi è dato di conoscere i misteri del regno dei cieli, ma a loro non è dato.

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

12 P erché a chiunque ha sarà dato, e sarà nell'abbondanza, ma a chiunque non ha, gli sarà tolto anche quello che ha.

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

13 P erciò io parlo loro in parabole, perché vedendo non vedano, e udendo non odano né comprendano.

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

14 C osí si adempie in loro la profezia d'Isaia, che dice: "Voi udirete ma non intenderete; guarderete ma non vedrete".

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

15 P erché il cuore di questo popolo è divenuto insensibile, essi sono diventati duri d'orecchi e hanno chiuso gli occhi, perché non vedano con gli occhi e non odano con gli orecchi, e non intendano col cuore e non si convertano, e io li guarisca

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

16 M a, beati i vostri occhi perché vedono, e i vostri orecchi perché odono.

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

17 P erché in verità vi dico che molti profeti e giusti desiderarono vedere le cose che voi vedete e non le videro, e udire le cose che voi udite e non le udirono!

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

18 V oi dunque intendete la parabola del seminatore.

Послухайте ж притчу про сіяча.

19 Q uando qualcuno ode la parola del regno e non la comprende, il maligno viene e porta via ciò che era stato seminato nel suo cuore. Questi è colui che ha ricevuto il seme lungo la strada.

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

20 E quello che ha ricevuto il seme in luoghi rocciosi, è colui che ode la parola e subito la riceve con gioia

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

21 m a non ha radice in sé, ed è di corta durata; e quando sopraggiunge la tribolazione o persecuzione, a causa della parola, ne è subito scandalizzato.

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

22 E quello che ha ricevuto il seme fra le spine è colui che ode la parola, ma le sollecitudini di questo mondo e l'inganno delle ricchezze soffocano la parola; ed essa diviene infruttuosa.

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

23 Q uello invece che riceve il seme nella buona terra, è colui che ode la parola, la comprende e porta frutto; e produce uno il cento, un altro il sessanta e un altro il trenta per uno».

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

24 E gli propose loro un'altra parabola dicendo: «Il regno dei cieli è simile a un uomo, che seminò buon seme nel suo campo.

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

25 M a, mentre gli uomini dormivano, venne il suo nemico e seminò della zizzania in mezzo al grano, e se ne andò.

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

26 Q uando poi il grano germogliò e mise frutto, apparve anche la zizzania.

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

27 E i servi del padrone di casa vennero a lui e gli dissero: "Signore, non hai seminato buon seme nel tuo campo? Come mai, dunque, c'è della zizzania?".

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

28 E d egli disse loro: "un nemico ha fatto questo". Allora i servi gli dissero: "Vuoi dunque che andiamo e la estirpiamo?"

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

29 M a egli disse: "No, per timore che estirpando la zizzania, non sradichiate insieme ad essa anche il grano.

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

30 L asciate che crescano entrambi insieme fino alla mietitura; e al tempo della mietitura io dirò ai mietitori: Raccogliete prima la zizzania e legatela in fasci per bruciarla; il grano, invece, riponetelo nel mio granaio».

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

31 E gli propose loro un'altra parabola, dicendo: «Il regno dei cieli è simile a un granello di senape che un uomo prende e semina nel suo campo.

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

32 E sso è certamente il piú piccolo di tutti i semi, ma una volta cresciuto è il piú grande di tutte le erbe e diventa un albero, tanto che gli uccelli del cielo vengono a ripararsi tra i suoi rami».

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

33 E gli disse loro un'altra parabola: «Il regno dei cieli è simile al lievito, che una donna prende ed impasta con tre misure di farina finché tutta la pasta sia lievitata».

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

34 G esú disse alle folle tutte queste cose in parabole, e parlava loro solo in parabole,

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

35 a ffinhé si adempisse ciò che fu detto dal profeta: «Io aprirò la mia bocca in parabole e rivelerò cose nascoste fin dalla fondazione del mondo».

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

36 A llora Gesú, licenziate le folle, se ne ritornò a casa e i suoi discepoli gli si accostarono, dicendo: «Spiegaci la parabola della zizzania a nel campo».

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

37 E d egli, rispondendo disse loro: «Colui che semina il buon seme è il Figlio dell'uomo.

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

38 I l campo è il mondo, il buon seme sono i figli del regno, e la zizzania sono i figli del maligno,

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

39 e il nemico che l'ha seminata è il diavolo, mentre la mietitura è la fine del mondo, e i mietitori sono gli angeli.

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

40 C ome dunque si raccoglie la zizzania e si brucia nel fuoco, cosí avverrà alla fine del mondo.

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

41 I l Figlio dell'uomo manderà i suoi angeli, ed essi raccoglieranno dal suo regno tutti gli scandali e gli operatori d'iniquità,

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

42 e li getteranno nella fornace del fuoco. Lì sarà pianto e stridor di denti.

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

43 A llora i giusti risplenderanno come Il sole nel regno del Padre loro. Chi ha orecchi da udire, oda!».

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

44 « Di nuovo, il regno dei cieli è simile ad un tesoro nascosto in un campo, che un uomo, avendolo trovato. nasconde; e, per la gioia che ne ha, va, vende tutto ciò che ha e compera quel campo.

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

45 A ncora, il regno dei cieli è simile ad un mercante che va in cerca di belle perle.

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

46 E , trovata una perla di grande valore, va, vende tutto ciò che ha, e la compera.

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

47 I l regno dei cieli è pure simile ad una rete gettata in mare, che raccoglie ogni sorta di cose.

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

48 Q uando è piena, i pescatori la tirano a riva e, postisi a sedere, raccolgono ciò che è buono nelle ceste, mentre gettano via quello non buono.

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

49 C osí avverrà alla fine del mondo, gli angeli verranno e separeranno i malvagi dai giusti

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

50 e li getteranno nella fornace del fuoco. Lí sarà pianto e stridor di denti.

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

51 G esú disse loro: «Avete capito tutte queste cose?». Essi gli dissero: «Sì Signore».

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

52 E d egli disse loro: «Perciò ogni scriba, ammaestrato per il regno dei cieli è simile a un padrone di casa che trae fuori dal suo tesoro cose nuove e vecchie».

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

53 O ra, quando Gesú ebbe finito queste parabole, se ne andò di là.

І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

54 E , venuto nella sua patria, li ammaestrava nella loro sinagoga, sicché essi stupivano e dicevano: «Da dove ha ricevuto costui questa sapienza e queste potenti operazioni?

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

55 N on è costui il figlio del falegname? Sua madre non si chiama Maria e i suoi fratelli Giacomo, Iose, Simone e Giuda?

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

56 E le sue sorelle non sono tutte fra noi? Da dove ha egli dunque ricevuto queste cose?».

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

57 E si scandalizzavano di lui. Ma Gesú disse loro: «Nessun profeta è disprezzato, se non nella sua patria e in casa sua».

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

58 E d egli non fece lí molte opere potenti a causa della loro incredulità.

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.