1 O r tutti i Pubblicani e i peccatori, si accostavano a lui per udirlo.

Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.

2 E i farisei e gli scribi mormoravano, dicendo: «Costui accoglie i peccatori e mangia con loro».

Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.

3 A llora egli disse loro questa parabola:

А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:

4 « Qual uomo fra voi, se ha cento pecore e ne perde una, non lascia le novantanove nel deserto e non va dietro alla perduta finché non la ritrova?

Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?

5 E quando la ritrova, se la mette sulle spalle tutto contento;

А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.

6 e , giunto a casa, convoca gli amici e i vicini e dice loro: "Rallegratevi con me perché ho ritrovato la mia pecora che era perduta

І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.

7 I o vi dico che allo stesso modo vi sarà in cielo piú gioia per un solo peccatore che si ravvede, che per novantanove giusti che non hanno bisogno di ravvedimento.

Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...

8 O quale donna, se ha dieci dramme, e ne perde una, non accende la lampada, non spazza la casa e non cerca accuratamente finché non la ritrova?

Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?

9 E quando l'ha trovata, chiama insieme le amiche e le vicine, dicendo: "Rallegratevi con me, perché ho ritrovato la dramma che avevo perduta".

А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!

10 A llo stesso modo vi dico, vi sarà gioia presso gli angeli di Dio per un solo peccatore che si ravvede».

Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.

11 D isse ancora: «Un uomo aveva due figli.

І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.

12 I l piú giovane di loro disse al padre: "Padre, dammi la parte dei beni che mi spetta". E il padre divise fra loro i beni.

І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.

13 P ochi giorni dopo il figlio piú giovane, raccolta ogni cosa, se ne andò in un paese lontano e là dissipò le sue sostanze vivendo dissolutamente.

А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.

14 M a quando ebbe speso tutto, in quel paese sopraggiunse una grave carestia ed egli cominciò ad essere nel bisogno.

А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.

15 A llora andò a mettersi con uno degli abitanti di quel paese, che lo mandò nei suoi campi a pascolare i porci.

І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.

16 E d egli desiderava riempire il ventre con le carrube che i porci mangiavano, ma nessuno gliene dava.

І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.

17 A llora, rientrato in sé, disse: "Quanti lavoratori salariati di mio padre hanno pane in abbondanza, io invece muoio di fame!

Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!

18 M i leverò e andrò da mio padre, e gli dirò: Padre, ho peccato contro il cielo e davanti a te

Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...

19 n on sono piú degno di essere chiamato tuo figlio; trattami come uno dei tuoi lavoratori salariati

Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...

20 E gli dunque si levò e andò da suo padre. Ma mentre era ancora lontano, suo padre lo vide e ne ebbe compassione; corse, gli si gettò al collo e lo baciò.

І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!

21 E il figlio gli disse: "Padre, ho peccato contro il cielo e davanti a te e non sono piú degno di essere chiamato tuo figlio".

І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...

22 M a il padre disse ai suoi servi: "Portate qui la veste piú bella e rivestitelo, mettetegli un anello al dito e dei sandali ai piedi.

А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.

23 P ortate fuori il vitello ingrassato e ammazzatelo; mangiamo e rallegriamoci,

Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,

24 p erché questo mio figlio era morto ed è tornato in vita, era perduto ed è stato ritrovato". E si misero a fare grande festa.

бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

25 O r il suo figlio maggiore era nei campi; e come ritornava e giunse vicino a casa, udí la musica e le danze.

А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.

26 C hiamato allora un servo, gli domandò cosa fosse tutto ciò.

І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?

27 E quello gli disse: "E' tornato tuo fratello e tuo padre ha ammazzato il vitello ingrassato, perché lo ha riavuto sano salvo".

А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.

28 U dito ciò, egli si adirò e non volle entrare; allora suo padre uscí e lo pregava di entrare.

І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.

29 M a egli, rispose al padre e disse: "Ecco, son già tanti anni che io ti servo e non ho mai trasgredito alcun tuo comandamento, eppure non mi hai mai dato un capretto per far festa con i miei amici.

А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...

30 M a quando è tornato questo tuo figlio, che ha divorato i tuoi beni con le meretrici, tu hai ammazzato per lui il vitello ingrassato

Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...

31 A llora il padre gli disse: "Figlio, tu sei sempre con me, e ogni cosa mia è tua.

І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!

32 M a si doveva fare festa e rallegrarsi perché questo tuo fratello era morto ed è tornato in vita, era perduto ed è stato ritrovato"».

Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!