1 E in uno di quei giorni avvenne che, mentre egli istruiva il popolo nel tempio e predicava l'evangelo, sopraggiunsero i capi dei sacerdoti e gli scribi, con gli anziani,

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

2 e gli dissero: «Dicci con quale autorità fai queste cose; o, chi è colui che ti ha dato questa autorità?».

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

3 E d egli, rispondendo, disse loro: «Anch'io vi domanderò una cosa, e voi rispondetemi.

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

4 I l battesimo di Giovanni veniva dal cielo o dagli uomini?».

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

5 E d essi ragionavano fra loro, dicendo: «Se diciamo dal cielo, egli ci dirà: "Perché dunque non gli avete creduto?".

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

6 S e invece diciamo dagli uomini, tutto il popolo ci lapiderà perché è convinto che Giovanni era un profeta».

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

7 R isposero dunque che non sapevano da dove venisse.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

8 A llora Gesú disse loro: «Neppure io vi dirò con quale autorità faccio queste cose».

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

9 P oi cominciò a raccontare al popolo questa parabola: «Un uomo piantò una vigna, l'affidò a certi vignaioli e se ne andò lontano per lungo tempo.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

10 A l tempo del raccolto, mandò un servo da quei vignaioli perché gli dessero la sua parte del frutto della vigna; ma i vignaioli, battutolo, lo rimandarono a mani vuote.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

11 E gli mandò di nuovo un altro servo ma essi, dopo aver battuto e insultato anche questo, lo rimandarono a mani vuote.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

12 E gli ne mandò ancora un terzo, ma essi ferirono anche questo e lo cacciarono.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

13 A llora il padrone della vigna disse: "Che devo fare? Manderò il mio amato figlio. Forse, vedendo lui, lo rispetteranno!".

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

14 M a i vignaioli, quando lo videro, dissero tra di loro: "Costui è l'erede; venite, uccidiamolo affinché l'eredità diventi nostra".

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

15 C osí cacciatolo fuori dalla vigna, lo uccisero. Che farà dunque a costoro il padrone della vigna?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

16 E gli verrà, sterminerà quei vignaioli, e darà la vigna ad altri». Ma essi, udito ciò, dissero: «Cosí non sia».

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

17 A llora egli, guardandoli in faccia, disse: «Che cosa è dunque ciò che sta scritto: "La pietra che gli edificatori hanno rigettata è diventata la testata d'angolo"?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

18 C hiunque cadrà su questo sasso si sfracellerà, e colui sul quale esso cadrà sarà stritolato».

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

19 I n quello stesso momento, i capi dei sacerdoti e gli scribi, cercarono di mettergli le mani addosso, perché avevano compreso che aveva raccontato quella parabola per loro, ma temettero il popolo.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

20 E ssi lo osservavano attentamente e gli mandarono degli istigatori che, fingendosi giusti, lo sorprendessero in fallo in un suo discorso, per poi consegnarlo al potere e all'autorità del governatore.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

21 C ostoro lo interrogarono, dicendo: «Maestro, noi sappiamo che tu parli e insegni rettamente e che non usi alcuna parzialità ma insegni la via di Dio in verità.

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

22 C i è lecito pagare il tributo a Cesare o no?».

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

23 M a egli, accortosi della loro malizia, disse loro: «Perché mi tentate?

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

24 M ostratemi un denaro: di chi è l'immagine e l'iscrizione che porta?». Ed essi, rispondendo, dissero: «Di Cesare».

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

25 A llora egli disse loro: «Rendete dunque a Cesare ciò che è di Cesare, e a Dio ciò che è di Dio».

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

26 E cosí non poterono coglierlo in fallo nel suo discorso davanti al popolo e, meravigliati della sua risposta, tacquero.

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

27 O r gli si accostarono alcuni sadducei, i quali negano che vi sia la risurrezione, e lo interrogarono,

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

28 d icendo: «Maestro, Mosé ci ha scritto che se il fratello di qualcuno muore avendo moglie e muore senza figli, il suo fratello prenda la moglie e susciti una discendenza a suo fratello.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

29 O r vi furono sette fratelli; il primo prese moglie e morí senza lasciare figli.

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

30 I l secondo la prese come moglie, e morí anch'egli senza lasciare figli.

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

31 L a prese poi il terzo; e cosí tutti e sette morirono senza lasciare figli.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

32 D opo tutti, morí anche la donna.

А по всіх умерла й жінка.

33 N ella risurrezione, dunque, di chi sarà moglie? Poiché tutti e sette l'hanno avuta per moglie».

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

34 E Gesú, rispondendo, disse loro: «I figli di questa età si sposano e si maritano

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

35 m a coloro che sono ritenuti degni di ottenere l'altra età e la risurrezione dei morti, non si sposano né si maritano;

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

36 e ssi infatti non possono piú morire, perché sono come gli angeli e sono figli di Dio, essendo figli della risurrezione.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

37 E che i morti risuscitino, lo ha dichiarato Mosé stesso nel passo del roveto, quando chiama Signore, il Dio di Abrahamo, il Dio di Isacco e il Dio di Giacobbe.

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

38 O r egli non è il Dio dei morti ma dei viventi, poiché tutti vivono per lui».

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

39 A llora alcuni degli scribi presero la parola e dissero: «Maestro, hai detto bene».

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

40 E non ardirono piú fargli alcuna domanda.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

41 E d egli disse loro: «Come mai dicono che il Cristo è Figlio di Davide?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

42 N el libro dei Salmi Davide stesso dice: "Il Signore ha detto al mio Signore: Siedi alla mia destra,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

43 f inché io abbia posto i tuoi nemici come sgabello dei tuoi piedi".

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

44 D avide dunque lo chiama Signore come può essere suo figlio?».

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

45 O ra, mentre tutto il popolo stava ascoltando, egli disse ai suoi discepoli:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

46 « Guardatevi dagli scribi, i quali passeggiano volentieri in lunghe vesti e amano i saluti nelle piazze, i primi seggi nelle sinagoghe e i primi posti nei conviti;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

47 e ssi divorano le case delle vedove e fanno lunghe preghiere per farsi vedere. Essi riceveranno una piú dura condanna».

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!