1 Y ACONTECIO un día, que enseñando él al pueblo en el templo, y anunciando el evangelio, llegáronse los príncipes de los sacerdotes y los escribas, con los ancianos;

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

2 Y le hablaron, diciendo: Dinos: ¿con qué potestad haces estas cosas? ¿ó quién es el que te ha dado esta potestad?

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

3 R espondiendo entonces Jesús, les dijo: Os preguntaré yo también una palabra; respondedme:

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

4 E l bautismo de Juan, ¿era del cielo, ó de los hombres?

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

5 M as ellos pensaban dentro de sí, diciendo: Si dijéremos, del cielo, dirá: ¿Por qué, pues, no le creísteis?

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

6 Y si dijéremos, de los hombres, todo el pueblo nos apedreará: porque están ciertos que Juan era profeta.

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

7 Y respondieron que no sabían de dónde.

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

8 E ntonces Jesús les dijo: Ni yo os digo con qué potestad hago estas cosas.

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

9 Y comenzó á decir al pueblo esta parábola: Un hombre plantó una viña, y arrendóla á labradores, y se ausentó por mucho tiempo.

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

10 Y al tiempo, envió un siervo á los labradores, para que le diesen del fruto de la viña; mas los labradores le hirieron, y enviaron vacío.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

11 Y volvió á enviar otro siervo; mas ellos á éste también, herido y afrentado, le enviaron vacío.

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

12 Y volvió á enviar al tercer siervo; mas ellos también á éste echaron herido.

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

13 E ntonces el señor de la viña dijo: ¿Qué haré? Enviaré mi hijo amado: quizás cuando á éste vieren, tendrán respeto.

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

14 M as los labradores, viéndole, pensaron entre sí, diciendo: Este es el heredero; venid, matémosle para que la heredad sea nuestra.

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

15 Y echáronle fuera de la viña, y le mataron. ¿Qué pues, les hará el señor de la viña?

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

16 V endrá, y destruirá á estos labradores, y dará su viña á otros. Y como ellos lo oyeron, dijeron: ­Dios nos libre!

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

17 M as él mirándolos, dice: ¿Qué pues es lo que está escrito: La piedra que condenaron los edificadores, Esta fué por cabeza de esquina?

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

18 C ualquiera que cayere sobre aquella piedra, será quebrantado; mas sobre el que la piedra cayere, le desmenuzará.

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

19 Y procuraban los príncipes de los sacerdotes y los escribas echarle mano en aquella hora, porque entendieron que contra ellos había dicho esta parábola: mas temieron al pueblo.

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

20 Y acechándole enviaron espías que se simulasen justos, para sorprenderle en palabras, para que le entregasen al principado y á la potestad del presidente.

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

21 L os cuales le preguntaron, diciendo: Maestro, sabemos que dices y enseñas bien, y que no tienes respeto á persona; antes enseñas el camino de Dios con verdad.

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

22 ¿ Nos es lícito dar tributo á César, ó no?

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

23 M as él, entendiendo la astucia de ellos, les dijo: ¿Por qué me tentáis?

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

24 M ostradme la moneda. ¿De quién tiene la imagen y la inscripción? Y respondiendo dijeron: De César.

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

25 E ntonces les dijo: Pues dad á César lo que es de César; y lo que es de Dios, á Dios.

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

26 Y no pudieron reprender sus palabras delante del pueblo: antes maravillados de su respuesta, callaron.

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

27 Y llegándose unos de los Saduceos, los cuales niegan haber resurrección, le preguntaron,

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

28 D iciendo: Maestro, Moisés nos escribió: Si el hermano de alguno muriere teniendo mujer, y muriere sin hijos, que su hermano tome la mujer, y levante simiente á su hermano.

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

29 F ueron, pues, siete hermanos: y el primero tomó mujer, y murió sin hijos.

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

30 Y la tomó el segundo, el cual también murió sin hijos.

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

31 Y la tomó el tercero: asimismo también todos siete: y muerieron sin dejar prole.

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

32 Y á la postre de todos murió también la mujer.

А по всіх умерла й жінка.

33 E n la resurrección, pues, ¿mujer de cuál de ellos será? porque los siete la tuvieron por mujer.

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

34 E ntonces respondiendo Jesús, les dijo: Los hijos de este siglo se casan, y son dados en casamiento:

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

35 M as los que fueren tenidos por dignos de aquel siglo y de la resurrección de los muertos, ni se casan, ni son dados en casamiento:

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

36 P orque no pueden ya más morir: porque son iguales á los ángeles, y son hijos de Dios, cuando son hijos de la resurrección.

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

37 Y que los muertos hayan de resucitar, aun Moisés lo enseñó en el pasaje de la zarza, cuando llama al Señor: Dios de Abraham, y Dios de Isaac, y Dios de Jacob.

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

38 P orque Dios no es Dios de muertos, mas de vivos: porque todos viven á él.

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

39 Y respondiéndole unos de los escribas, dijeron: Maestro, bien has dicho.

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

40 Y no osaron más preguntarle algo.

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

41 Y él les dijo: ¿Cómo dicen que el Cristo es hijo de David?

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

42 Y el mismo David dice en el libro de los Salmos: Dijo el Señor á mi Señor: Siéntate á mi diestra,

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

43 E ntre tanto que pongo tus enemigos por estrado de tus pies.

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

44 A sí que David le llama Señor: ¿cómo pues es su hijo?

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

45 Y oyéndole todo el pueblo, dijo á sus discípulos:

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

46 G uardaos de los escribas, que quieren andar con ropas largas, y aman las salutaciones en las plazas, y las primeras sillas en las sinagogas, y los primeros asientos en las cenas;

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

47 Q ue devoran las casas de las viudas, poniendo por pretexto la larga oración: éstos recibirán mayor condenación.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!