1 Y RESPONDIO Eliphaz el Temanita, y dijo:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 S i probáremos á hablarte, serte ha molesto; Mas ¿quién podrá detener las palabras?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

3 H e aquí, tú enseñabas á muchos, Y las manos flacas corroborabas;

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

4 A l que vacilaba, enderezaban tus palabras, Y esforzabas las rodillas que decaían.

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

5 M as ahora que el mal sobre ti ha venido, te es duro; Y cuando ha llegado hasta ti, te turbas.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

6 ¿ Es este tu temor, tu confianza, Tu esperanza, y la perfección de tus caminos?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

7 R ecapacita ahora, ¿quién que fuera inocente se perdiera? Y ¿en dónde los rectos fueron cortados?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

8 C omo yo he visto, los que aran iniquidad Y siembran injuria, la siegan.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

9 P erecen por el aliento de Dios, Y por el espíritu de su furor son consumidos.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

10 E l bramido del león, y la voz del león, Y los dientes de los leoncillos son quebrantados.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

11 E l león viejo perece por falta de presa, Y los hijos del león son esparcidos.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

12 E l negocio también me era á mí oculto; Mas mi oído ha percibido algo de ello.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

13 E n imaginaciones de visiones nocturnas, Cuando el sueño cae sobre los hombres,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

14 S obrevínome un espanto y un temblor, Que estremeció todos mis huesos:

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

15 Y un espíritu pasó por delante de mí, Que hizo se erizara el pelo de mi carne.

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

16 P aróse un fantasma delante de mis ojos, Cuyo rostro yo no conocí, Y quedo, oí que decía:

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 ¿ Si será el hombre más justo que Dios? ¿Si será el varón más limpio que el que lo hizo?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

18 H e aquí que en sus siervos no confía, Y notó necedad en sus ángeles

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

19 C uánto más en los que habitan en casas de lodo, Cuyo fundamento está en el polvo, Y que serán quebrantados de la polilla!

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

20 D e la mañana á la tarde son quebrantados, Y se pierden para siempre, sin haber quien lo considere.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

21 ¿ Su hermosura, no se pierde con ellos mismos? Mueren, y sin sabiduría.

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...