1 T hen answered Eliphaz the Temanite, and said,

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 I f one assay to commune with thee, wilt thou be grieved? But who can withhold himself from speaking?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

3 B ehold, thou hast instructed many, And thou hast strengthened the weak hands.

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

4 T hy words have upholden him that was falling, And thou hast made firm the feeble knees.

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

5 B ut now it is come unto thee, and thou faintest; It toucheth thee, and thou art troubled.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

6 I s not thy fear of God thy confidence, And the integrity of thy ways thy hope?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

7 R emember, I pray thee, who ever perished, being innocent? Or where were the upright cut off?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

8 A ccording as I have seen, they that plow iniquity, And sow trouble, reap the same.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

9 B y the breath of God they perish, And by the blast of his anger are they consumed.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

10 T he roaring of the lion, and the voice of the fierce lion, And the teeth of the young lions, are broken.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

11 T he old lion perisheth for lack of prey, And the whelps of the lioness are scattered abroad.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

12 N ow a thing was secretly brought to me, And mine ear received a whisper thereof.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

13 I n thoughts from the visions of the night, When deep sleep falleth on men,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

14 F ear came upon me, and trembling, Which made all my bones to shake.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

15 T hen a spirit passed before my face; The hair of my flesh stood up.

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

16 I t stood still, but I could not discern the appearance thereof; A form was before mine eyes: There was silence, and I heard a voice, saying,

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 S hall mortal man be more just than God? Shall a man be more pure than his Maker?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

18 B ehold, he putteth no trust in his servants; And his angels he chargeth with folly:

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

19 H ow much more them that dwell in houses of clay, Whose foundation is in the dust, Who are crushed before the moth!

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

20 B etwixt morning and evening they are destroyed: They perish for ever without any regarding it.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

21 I s not their tent-cord plucked up within them? They die, and that without wisdom.

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...