1 W hen Jesus had spoken these words, he went forth with his disciples over the brook Kidron, where was a garden, into which he entered, himself and his disciples.

Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

2 N ow Judas also, who betrayed him, knew the place: for Jesus oft-times resorted thither with his disciples.

Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

3 J udas then, having received the band of soldiers, and officers from the chief priests and the Pharisees, cometh thither with lanterns and torches and weapons.

Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.

4 J esus therefore, knowing all the things that were coming upon him, went forth, and saith unto them, Whom seek ye?

А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?

5 T hey answered him, Jesus of Nazareth. Jesus saith unto them, I am he. And Judas also, who betrayed him, was standing with them.

Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його.

6 W hen therefore he said unto them, I am he, they went backward, and fell to the ground.

І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали...

7 A gain therefore he asked them, Whom seek ye? And they said, Jesus of Nazareth.

І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.

8 J esus answered, I told you that I am he; if therefore ye seek me, let these go their way:

Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,

9 t hat the word might be fulfilled which he spake, Of those whom thou hast given me I lost not one.

щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.

10 S imon Peter therefore having a sword drew it, and struck the high priest's servant, and cut off his right ear. Now the servant's name was Malchus.

Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.

11 J esus therefore said unto Peter, Put up the sword into the sheath: the cup which the Father hath given me, shall I not drink it?

Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?

12 S o the band and the chief captain, and the officers of the Jews, seized Jesus and bound him,

Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,

13 a nd led him to Annas first; for he was father in law to Caiaphas, who was high priest that year.

і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

14 N ow Caiaphas was he that gave counsel to the Jews, that it was expedient that one man should die for the people.

Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.

15 A nd Simon Peter followed Jesus, and so did another disciple. Now that disciple was known unto the high priest, and entered in with Jesus into the court of the high priest;

А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

16 b ut Peter was standing at the door without. So the other disciple, who was known unto the high priest, went out and spake unto her that kept the door, and brought in Peter.

А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.

17 T he maid therefore that kept the door saith unto Peter, Art thou also one of this man's disciples? He saith, I am not.

І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!

18 N ow the servants and the officers were standing there, having made a fire of coals; for it was cold; and they were warming themselves: and Peter also was with them, standing and warming himself.

А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

19 T he high priest therefore asked Jesus of his disciples, and of his teaching.

А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

20 J esus answered him, I have spoken openly to the world; I ever taught in synagogues, and in the temple, where all the Jews come together; and in secret spake I nothing.

Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.

21 W hy askest thou me? Ask them that have heard me, what I spake unto them: behold, these know the things which I said.

Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.

22 A nd when he had said this, one of the officers standing by struck Jesus with his hand, saying, Answerest thou the high priest so?

А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?

23 J esus answered him, If I have spoken evil, bear witness of the evil: but if well, why smitest thou me?

Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?

24 A nnas therefore sent him bound unto Caiaphas the high priest.

І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

25 N ow Simon Peter was standing and warming himself. They said therefore unto him, Art thou also one of his disciples? He denied, and said, I am not.

А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!

26 O ne of the servants of the high priest, being a kinsman of him whose ear Peter cut off, saith, Did not I see thee in the garden with him?

Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?

27 P eter therefore denied again: and straightway the cock crew.

І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...

28 T hey lead Jesus therefore from Caiaphas into the Praetorium: and it was early; and they themselves entered not into the Praetorium, that they might not be defiled, but might eat the passover.

А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.

29 P ilate therefore went out unto them, and saith, What accusation bring ye against this man?

Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?

30 T hey answered and said unto him, If this man were not an evildoer, we should not have delivered him up unto thee.

Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.

31 P ilate therefore said unto them, Take him yourselves, and judge him according to your law. The Jews said unto him, It is not lawful for us to put any man to death:

А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,

32 t hat the word of Jesus might be fulfilled, which he spake, signifying by what manner of death he should die.

щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

33 P ilate therefore entered again into the Praetorium, and called Jesus, and said unto him, Art thou the King of the Jews?

Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?

34 J esus answered, Sayest thou this of thyself, or did others tell it thee concerning me?

Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?

35 P ilate answered, Am I a Jew? Thine own nation and the chief priests delivered thee unto me: what hast thou done?

Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?

36 J esus answered, My kingdom is not of this world: if my kingdom were of this world, then would my servants fight, that I should not be delivered to the Jews: but now is my kingdom not from hence.

Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...

37 P ilate therefore said unto him, Art thou a king then? Jesus answered, Thou sayest that I am a king. To this end have I been born, and to this end am I come into the world, that I should bear witness unto the truth. Every one that is of the truth heareth my voice.

Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.

38 P ilate saith unto him, What is truth? And when he had said this, he went out again unto the Jews, and saith unto them, I find no crime in him.

Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.

39 B ut ye have a custom, that I should release unto you one at the passover: will ye therefore that I release unto you the King of the Jews?

Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?

40 T hey cried out therefore again, saying, Not this man, but Barabbas. Now Barabbas was a robber.)

Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.