1 A nd when he was come down from the mountain, great multitudes followed him.

А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.

2 A nd behold, there came to him a leper and worshipped him, saying, Lord, if thou wilt, thou canst make me clean.

І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!

3 A nd he stretched forth his hand, and touched him, saying, I will; be thou made clean. And straightway his leprosy was cleansed.

А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 A nd Jesus saith unto him, See thou tell no man; but go, show thyself to the priest, and offer the gift that Moses commanded, for a testimony unto them.

І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.

5 A nd when he was entered into Capernaum, there came unto him a centurion, beseeching him,

А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,

6 a nd saying, Lord, my servant lieth in the house sick of the palsy, grievously tormented.

кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.

7 A nd he saith unto him, I will come and heal him.

Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.

8 A nd the centurion answered and said, Lord, I am not worthy that thou shouldest come under my roof; but only say the word, and my servant shall be healed.

А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!

9 F or I also am a man under authority, having under myself soldiers: and I say to this one, Go, and he goeth; and to another, Come, and he cometh; and to my servant, Do this, and he doeth it.

Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.

10 A nd when Jesus heard it, he marvelled, and said to them that followed, Verily I say unto you, I have not found so great faith, no, not in Israel.

Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

11 A nd I say unto you, that many shall come from the east and the west, and shall sit down with Abraham, and Isaac, and Jacob, in the kingdom of heaven:

Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 b ut the sons of the kingdom shall be cast forth into the outer darkness: there shall be the weeping and the gnashing of teeth.

Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...

13 A nd Jesus said unto the centurion, Go thy way; as thou hast believed, so be it done unto thee. And the servant was healed in that hour.

І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.

14 A nd when Jesus was come into Peter's house, he saw his wife's mother lying sick of a fever.

Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 A nd he touched her hand, and the fever left her; and she arose, and ministered unto him.

І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!

16 A nd when even was come, they brought unto him many possessed with demons: and he cast out the spirits with a word, and healed all that were sick:

А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,

17 t hat it might be fulfilled which was spoken through Isaiah the prophet, saying: Himself took our infirmities, and bare our diseases.

щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.

18 N ow when Jesus saw great multitudes about him, he gave commandments to depart unto the other side.

А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.

19 A nd there came a scribe, and said unto him, Teacher, I will follow thee whithersoever thou goest.

І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!

20 A nd Jesus saith unto him, The foxes have holes, and the birds of the heaven have nests; but the Son of man hath not where to lay his head.

Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...

21 A nd another of the disciples said unto him, Lord, suffer me first to go and bury my father.

А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.

22 B ut Jesus saith unto him, Follow me; and leave the dead to bury their own dead.

А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!

23 A nd when he was entered into a boat, his disciples followed him.

І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.

24 A nd behold, there arose a great tempest in the sea, insomuch that the boat was covered with the waves: but he was asleep.

І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...

25 A nd they came to him, and awoke him, saying, Save, Lord; we perish.

І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!

26 A nd he saith unto them, Why are ye fearful, O ye of little faith? Then he arose, and rebuked the winds and the sea; and there was a great calm.

А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...

27 A nd the men marvelled, saying, What manner of man is this, that even the winds and the sea obey him?

А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?

28 A nd when he was come to the other side into the country of the Gadarenes, there met him two possessed with demons, coming forth out of the tombs, exceeding fierce, so that no man could pass by that way.

І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.

29 A nd behold, they cried out, saying, What have we to do with thee, thou Son of God? art thou come hither to torment us before the time?

І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?

30 N ow there was afar off from them a herd of many swine feeding.

А оподаль від них пасся гурт великий свиней.

31 A nd the demons besought him, saying, If thou cast us out, send us away into the herd of swine.

І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.

32 A nd he said unto them, Go. And they came out, and went into the swine: and behold, the whole herd rushed down the steep into the sea, and perished in the waters.

А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.

33 A nd they that fed them fled, and went away into the city, and told everything, and what was befallen to them that were possessed with demons.

Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.

34 A nd behold, all the city came out to meet Jesus: and when they saw him, they besought him that he would depart from their borders.

І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..