1 N ow it came to pass in those days, there went out a decree from Caesar Augustus, that all the world should be enrolled.

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

2 T his was the first enrolment made when Quirinius was governor of Syria.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

3 A nd all went to enrol themselves, every one to his own city.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 A nd Joseph also went up from Galilee, out of the city of Nazareth, into Judaea, to the city of David, which is called Bethlehem, because he was of the house and family of David;

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

5 t o enrol himself with Mary, who was betrothed to him, being great with child.

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

6 A nd it came to pass, while they were there, the days were fulfilled that she should be delivered.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

7 A nd she brought forth her firstborn son; and she wrapped him in swaddling clothes, and laid him in a manger, because there was no room for them in the inn.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

8 A nd there were shepherds in the same country abiding in the field, and keeping watch by night over their flock.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

9 A nd an angel of the Lord stood by them, and the glory of the Lord shone round about them: and they were sore afraid.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

10 A nd the angel said unto them, Be not afraid; for behold, I bring you good tidings of great joy which shall be to all the people:

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

11 f or there is born to you this day in the city of David a Saviour, who is Christ the Lord.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 A nd this is the sign unto you: Ye shall find a babe wrapped in swaddling clothes, and lying in a manger.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

13 A nd suddenly there was with the angel a multitude of the heavenly host praising God, and saying,

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 G lory to God in the highest, And on earth peace among men in whom he is well pleased.

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

15 A nd it came to pass, when the angels went away from them into heaven, the shepherds said one to another, Let us now go even unto Bethlehem, and see this thing that is come to pass, which the Lord hath made known unto us.

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

16 A nd they came with haste, and found both Mary and Joseph, and the babe lying in the manger.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

17 A nd when they saw it, they made known concerning the saying which was spoken to them about this child.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

18 A nd all that heard it wondered at the things which were spoken unto them by the shepherds.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

19 B ut Mary kept all these sayings, pondering them in her heart.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 A nd the shepherds returned, glorifying and praising God for all the things that they had heard and seen, even as it was spoken unto them.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 A nd when eight days were fulfilled for circumcising him, his name was called JESUS, which was so called by the angel before he was conceived in the womb.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

22 A nd when the days of their purification according to the law of Moses were fulfilled, they brought him up to Jerusalem, to present him to the Lord

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 ( as it is written in the law of the Lord, Every male that openeth the womb shall be called holy to the Lord),

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

24 a nd to offer a sacrifice according to that which is said in the law of the Lord, A pair of turtledoves, or two young pigeons.

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

25 A nd behold, there was a man in Jerusalem whose name was Simeon; and this man was righteous and devout, looking for the consolation of Israel: and the Holy Spirit was upon him.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 A nd it had been revealed unto him by the Holy Spirit, that he should not see death, before he had seen the Lord's Christ.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 A nd he came in the Spirit into the temple: and when the parents brought in the child Jesus, that they might do concerning him after the custom of the law,

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

28 t hen he received him into his arms, and blessed God, and said,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 N ow lettest thou thy servant depart, Lord, According to thy word, in peace;

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

30 F or mine eyes have seen thy salvation,

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

31 W hich thou hast prepared before the face of all peoples;

яке Ти приготував перед всіма народами,

32 A light for revelation to the Gentiles, And the glory of thy people Israel.

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

33 A nd his father and his mother were marvelling at the things which were spoken concerning him;

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

34 a nd Simeon blessed them, and said unto Mary his mother, Behold, this child is set for the falling and the rising of many in Israel; and for a sign which is spoken against;

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

35 y ea and a sword shall pierce through thine own soul; that thoughts out of many hearts may be revealed.

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

36 A nd there was one Anna, a prophetess, the daughter of Phanuel, of the tribe of Asher (she was of a great age, having lived with a husband seven years from her virginity,

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

37 a nd she had been a widow even unto fourscore and four years), who departed not from the temple, worshipping with fastings and supplications night and day.

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

38 A nd coming up at that very hour she gave thanks unto God, and spake of him to all them that were looking for the redemption of Jerusalem.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

39 A nd when they had accomplished all things that were according to the law of the Lord, they returned into Galilee, to their own city Nazareth.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 A nd the child grew, and waxed strong, filled with wisdom: and the grace of God was upon him.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

41 A nd his parents went every year to Jerusalem at the feast of the passover.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 A nd when he was twelve years old, they went up after the custom of the feast;

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

43 a nd when they had fulfilled the days, as they were returning, the boy Jesus tarried behind in Jerusalem; and his parents knew it not;

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

44 b ut supposing him to be in the company, they went a day's journey; and they sought for him among their kinsfolk and acquaintance:

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

45 a nd when they found him not, they returned to Jerusalem, seeking for him.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 A nd it came to pass, after three days they found him in the temple, sitting in the midst of the teachers, both hearing them, and asking them questions:

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

47 a nd all that heard him were amazed at his understanding and his answers.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 A nd when they saw him, they were astonished; and his mother said unto him, Son, why hast thou thus dealt with us? behold, thy father and I sought thee sorrowing.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

49 A nd he said unto them, How is it that ye sought me? knew ye not that I must be in my Father's house?

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

50 A nd they understood not the saying which he spake unto them.

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

51 A nd he went down with them, and came to Nazareth; and he was subject unto them: and his mother kept all these sayings in her heart.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

52 A nd Jesus advanced in wisdom and stature, and in favor with God and men.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.