1 Y ea, at this my heart trembleth, And is moved out of its place.

Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

2 H ear, oh, hear the noise of his voice, And the sound that goeth out of his mouth.

Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

3 H e sendeth it forth under the whole heaven, And his lightening unto the ends of the earth.

його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

4 A fter it a voice roareth; He thundereth with the voice of his majesty; And he restraineth not the lightnings when his voice is heard.

За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 G od thundereth marvellously with his voice; Great things doeth he, which we cannot comprehend.

Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

6 F or he saith to the snow, Fall thou on the earth; Likewise to the shower of rain, And to the showers of his mighty rain.

До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

7 H e sealeth up the hand of every man, That all men whom he hath made may know it.

Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

8 T hen the beasts go into coverts, And remain in their dens.

І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

9 O ut of the chamber of the south cometh the storm, And cold out of the north.

Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

10 B y the breath of God ice is given; And the breadth of the waters is straitened.

Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

11 Y ea, he ladeth the thick cloud with moisture; He spreadeth abroad the cloud of his lightning:

Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

12 A nd it is turned round about by his guidance, That they may do whatsoever he commandeth them Upon the face of the habitable world,

і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

13 W hether it be for correction, or for his land, Or for lovingkindness, that he cause it to come.

він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

14 H earken unto this, O Job: Stand still, and consider the wondrous works of God.

Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

15 D ost thou know how God layeth his charge upon them, And causeth the lightning of his cloud to shine?

Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

16 D ost thou know the balancings of the clouds, The wondrous works of him who is perfect in knowledge?

Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

17 H ow thy garments are warm, When the earth is still by reason of the south wind?

ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

18 C anst thou with him spread out the sky, Which is strong as a molten mirror?

Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

19 T each us what we shall say unto him; For we cannot set our speech in order by reason of darkness.

Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

20 S hall it be told him that I would speak? Or should a man wish that he were swallowed up?

Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

21 A nd now men see not the light which is bright in the skies; But the wind passeth, and cleareth them.

І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

22 O ut of the north cometh golden splendor: God hath upon him terrible majesty.

Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

23 T ouching the Almighty, we cannot find him out He is excellent in power; And in justice and plenteous righteousness he will not afflict.

Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

24 M en do therefore fear him: He regardeth not any that are wise of heart.

Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.