1 P ut them in mind to be in subjection to rulers, to authorities, to be obedient, to be ready unto every good work,

Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,

2 t o speak evil of no man, not to be contentious, to be gentle, showing all meekness toward all men.

щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.

3 F or we also once were foolish, disobedient, deceived, serving divers lusts and pleasures, living in malice and envy, hateful, hating one another.

Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.

4 B ut when the kindness of God our Saviour, and his love toward man, appeared,

А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,

5 n ot by works done in righteousness, which we did ourselves, but according to his mercy he saved us, through the washing of regeneration and renewing of the Holy Spirit,

Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,

6 w hich he poured out upon us richly, through Jesus Christ our Saviour;

Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,

7 t hat, being justified by his grace, we might be made heirs according to the hope of eternal life.

щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.

8 F aithful is the saying, and concerning these things I desire that thou affirm confidently, to the end that they who have believed God may be careful to maintain good works. These things are good and profitable unto men:

Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!

9 b ut shun foolish questionings, and genealogies, and strifes, and fightings about law; for they are unprofitable and vain.

Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.

10 A factious man after a first and second admonition refuse;

Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,

11 k nowing that such a one is perverted, and sinneth, being self-condemned.

знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.

12 W hen I shall send Artemas unto thee, or Tychicus, give diligence to come unto me to Nicopolis: for there I have determined to winter.

Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.

13 S et forward Zenas the lawyer and Apollos on their journey diligently, that nothing be wanting unto them.

Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.

14 A nd let our people also learn to maintain good works for necessary uses, that they be not unfruitful.

Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.

15 A ll that are with me salute thee. Salute them that love us in faith. Grace be with you all.

Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.