1 B e not thou envious against evil men; Neither desire to be with them:

Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

2 F or their heart studieth oppression, And their lips talk of mischief.

бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

3 T hrough wisdom is a house builded; And by understanding it is established;

Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

4 A nd by knowledge are the chambers filled With all precious and pleasant riches.

А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

5 A wise man is strong; Yea, a man of knowledge increaseth might,

Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

6 F or by wise guidance thou shalt make thy war; And in the multitude of counsellors there is safety.

Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

7 W isdom is too high for a fool: He openeth not his mouth in the gate.

Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

8 H e that deviseth to do evil, Men shall call him a mischief-maker.

Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

9 T he thought of foolishness is sin; And the scoffer is an abomination to men.

Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

10 I f thou faint in the day of adversity, Thy strength is small.

Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

11 D eliver them that are carried away unto death, And those that are ready to be slain see that thou hold back.

Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

12 I f thou sayest, Behold, we knew not this; Doth not he that weigheth the hearts consider it? And he that keepeth thy soul, doth not he know it? And shall not he render to every man according to his work?

Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

13 M y son, eat thou honey, for it is good; And the droppings of the honeycomb, which are sweet to thy taste:

Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

14 S o shalt thou know wisdom to be unto thy soul; If thou hast found it, then shall there be a reward, And thy hope shall not be cut off.

отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

15 L ay not wait, O wicked man, against the habitation of the righteous; Destroy not his resting-place:

Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

16 F or a righteous man falleth seven times, and riseth up again; But the wicked are overthrown by calamity.

бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

17 R ejoice not when thine enemy falleth, And let not thy heart be glad when he is overthrown;

Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

18 L est Jehovah see it, and it displease him, And he turn away his wrath from him.

щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 F ret not thyself because of evil-doers; Neither be thou envious at the wicked:

Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 F or there shall be no reward to the evil man; The lamp of the wicked shall be put out.

бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

21 M y son, fear thou Jehovah and the king; And company not with them that are given to change:

Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

22 F or their calamity shall rise suddenly; And the destruction from them both, who knoweth it?

бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 T hese also are sayings of the wise. To have respect of persons in judgment is not good.

І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

24 H e that saith unto the wicked, Thou art righteous; Peoples shall curse him, nations shall abhor him:

Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

25 B ut to them that rebuke him shall be delight, And a good blessing shall come upon them.

А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

26 H e kisseth the lips Who giveth a right answer.

Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 P repare thy work without, And make it ready for thee in the field; And afterwards build thy house.

Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

28 B e not a witness against thy neighbor without cause; And deceive not with thy lips.

Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

29 S ay not, I will do so to him as he hath done to me; I will render to the man according to his work.

Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

30 I went by the field of the sluggard, And by the vineyard of the man void of understanding;

Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

31 A nd, lo, it was all grown over with thorns, The face thereof was covered with nettles, And the stone wall thereof was broken down.

і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

32 T hen I beheld, and considered well; I saw, and received instruction:

І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

33 Y et a little sleep, a little slumber, A little folding of the hands to sleep;

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

34 S o shall thy poverty come as a robber, And thy want as an armed man.

і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...