1 T hen Job answered and said,

А Йов відповів та й сказав:

2 O f a truth I know that it is so: But how can man be just with God?

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

3 I f he be pleased to contend with him, He cannot answer him one of a thousand.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

4 H e is wise in heart, and mighty in strength: Who hath hardened himself against him, and prospered?-

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

5 H im that removeth the mountains, and they know it not, When he overturneth them in his anger;

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

6 T hat shaketh the earth out of its place, And the pillars thereof tremble;

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

7 T hat commandeth the sun, and it riseth not, And sealeth up the stars;

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

8 T hat alone stretcheth out the heavens, And treadeth upon the waves of the sea;

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

9 T hat maketh the Bear, Orion, and the Pleiades, And the chambers of the south;

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

10 T hat doeth great things past finding out, Yea, marvellous things without number.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

11 L o, he goeth by me, and I see him not: He passeth on also, but I perceive him not.

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

12 B ehold, he seizeth the prey, who can hinder him? Who will say unto him, What doest thou?

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

13 G od will not withdraw his anger; The helpers of Rahab do stoop under him.

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

14 H ow much less shall I answer him, And choose out my words to reason with him?

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

15 W hom, though I were righteous, yet would I not answer; I would make supplication to my judge.

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

16 I f I had called, and he had answered me, Yet would I not believe that he hearkened unto my voice.

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

17 F or he breaketh me with a tempest, And multiplieth my wounds without cause.

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

18 H e will not suffer me to take my breath, But filleth me with bitterness.

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

19 I f we speak of strength, lo, he is mighty! And if of justice, Who, saith he, will summon me?

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

20 T hough I be righteous, mine own mouth shall condemn me: Though I be perfect, it shall prove me perverse.

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

21 I am perfect; I regard not myself; I despise my life.

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

22 I t is all one; therefore I say, He destroyeth the perfect and the wicked.

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

23 I f the scourge slay suddenly, He will mock at the trial of the innocent.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

24 T he earth is given into the hand of the wicked; He covereth the faces of the judges thereof: If it be not he, who then is it?

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

25 N ow my days are swifter than a post: They flee away, they see no good,

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

26 T hey are passed away as the swift ships; As the eagle that swoopeth on the prey.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

27 I f I say, I will forget my complaint, I will put off my sad countenance, and be of good cheer;

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

28 I am afraid of all my sorrows, I know that thou wilt not hold me innocent.

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

29 I shall be condemned; Why then do I labor in vain?

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

30 I f I wash myself with snow water, And make my hands never so clean;

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

31 Y et wilt thou plunge me in the ditch, And mine own clothes shall abhor me.

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

32 F or he is not a man, as I am, that I should answer him, That we should come together in judgment.

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

33 T here is no umpire betwixt us, That might lay his hand upon us both.

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

34 L et him take his rod away from me, And let not his terror make me afraid:

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

35 T hen would I speak, and not fear him; For I am not so in myself.

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...