1 T hen Job answered and said,

А Йов відповів та й сказав:

2 I know it is so of a truth: but how should man be just with God?

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

3 I f he will contend with him, he cannot answer him one of a thousand.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

4 H e is wise in heart, and mighty in strength: who hath hardened himself against him, and hath prospered?

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

5 W hich removeth the mountains, and they know not: which overturneth them in his anger.

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

6 W hich shaketh the earth out of her place, and the pillars thereof tremble.

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

7 W hich commandeth the sun, and it riseth not; and sealeth up the stars.

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

8 W hich alone spreadeth out the heavens, and treadeth upon the waves of the sea.

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

9 W hich maketh Arcturus, Orion, and Pleiades, and the chambers of the south.

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

10 W hich doeth great things past finding out; yea, and wonders without number.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

11 L o, he goeth by me, and I see him not: he passeth on also, but I perceive him not.

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

12 B ehold, he taketh away, who can hinder him? who will say unto him, What doest thou?

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

13 I f God will not withdraw his anger, the proud helpers do stoop under him.

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

14 H ow much less shall I answer him, and choose out my words to reason with him?

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

15 W hom, though I were righteous, yet would I not answer, but I would make supplication to my judge.

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

16 I f I had called, and he had answered me; yet would I not believe that he had hearkened unto my voice.

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

17 F or he breaketh me with a tempest, and multiplieth my wounds without cause.

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

18 H e will not suffer me to take my breath, but filleth me with bitterness.

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

19 I f I speak of strength, lo, he is strong: and if of judgment, who shall set me a time to plead?

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

20 I f I justify myself, mine own mouth shall condemn me: if I say, I am perfect, it shall also prove me perverse.

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

21 T hough I were perfect, yet would I not know my soul: I would despise my life.

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

22 T his is one thing, therefore I said it, He destroyeth the perfect and the wicked.

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

23 I f the scourge slay suddenly, he will laugh at the trial of the innocent.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

24 T he earth is given into the hand of the wicked: he covereth the faces of the judges thereof; if not, where, and who is he?

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

25 N ow my days are swifter than a post: they flee away, they see no good.

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

26 T hey are passed away as the swift ships: as the eagle that hasteth to the prey.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

27 I f I say, I will forget my complaint, I will leave off my heaviness, and comfort myself:

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

28 I am afraid of all my sorrows, I know that thou wilt not hold me innocent.

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

29 I f I be wicked, why then labour I in vain?

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

30 I f I wash myself with snow water, and make my hands never so clean;

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

31 Y et shalt thou plunge me in the ditch, and mine own clothes shall abhor me.

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

32 F or he is not a man, as I am, that I should answer him, and we should come together in judgment.

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

33 N either is there any daysman betwixt us, that might lay his hand upon us both.

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

34 L et him take his rod away from me, and let not his fear terrify me:

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

35 T hen would I speak, and not fear him; but it is not so with me.

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...