1 E very wise woman buildeth her house: but the foolish plucketh it down with her hands.

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

2 H e that walketh in his uprightness feareth the Lord: but he that is perverse in his ways despiseth him.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

3 I n the mouth of the foolish is a rod of pride: but the lips of the wise shall preserve them.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

4 W here no oxen are, the crib is clean: but much increase is by the strength of the ox.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

5 A faithful witness will not lie: but a false witness will utter lies.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

6 A scorner seeketh wisdom, and findeth it not: but knowledge is easy unto him that understandeth.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

7 G o from the presence of a foolish man, when thou perceivest not in him the lips of knowledge.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

8 T he wisdom of the prudent is to understand his way: but the folly of fools is deceit.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

9 F ools make a mock at sin: but among the righteous there is favour.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10 T he heart knoweth his own bitterness; and a stranger doth not intermeddle with his joy.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11 T he house of the wicked shall be overthrown: but the tabernacle of the upright shall flourish.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12 T here is a way which seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13 E ven in laughter the heart is sorrowful; and the end of that mirth is heaviness.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14 T he backslider in heart shall be filled with his own ways: and a good man shall be satisfied from himself.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15 T he simple believeth every word: but the prudent man looketh well to his going.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16 A wise man feareth, and departeth from evil: but the fool rageth, and is confident.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

17 H e that is soon angry dealeth foolishly: and a man of wicked devices is hated.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

18 T he simple inherit folly: but the prudent are crowned with knowledge.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

19 T he evil bow before the good; and the wicked at the gates of the righteous.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

20 T he poor is hated even of his own neighbour: but the rich hath many friends.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

21 H e that despiseth his neighbour sinneth: but he that hath mercy on the poor, happy is he.

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

22 D o they not err that devise evil? but mercy and truth shall be to them that devise good.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23 I n all labour there is profit: but the talk of the lips tendeth only to penury.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24 T he crown of the wise is their riches: but the foolishness of fools is folly.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25 A true witness delivereth souls: but a deceitful witness speaketh lies.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26 I n the fear of the Lord is strong confidence: and his children shall have a place of refuge.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27 T he fear of the Lord is a fountain of life, to depart from the snares of death.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28 I n the multitude of people is the king's honour: but in the want of people is the destruction of the prince.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29 H e that is slow to wrath is of great understanding: but he that is hasty of spirit exalteth folly.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30 A sound heart is the life of the flesh: but envy the rottenness of the bones.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31 H e that oppresseth the poor reproacheth his Maker: but he that honoureth him hath mercy on the poor.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32 T he wicked is driven away in his wickedness: but the righteous hath hope in his death.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33 W isdom resteth in the heart of him that hath understanding: but that which is in the midst of fools is made known.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34 R ighteousness exalteth a nation: but sin is a reproach to any people.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35 T he king's favour is toward a wise servant: but his wrath is against him that causeth shame.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.