1 М удрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками.

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

2 И дущий прямым путем боится Господа; но чьи пути кривы, тот небрежет о Нем.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

3 В устах глупого--бич гордости; уста же мудрых охраняют их.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

4 Г де нет волов, ясли пусты; а много прибыли от силы волов.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

5 В ерный свидетель не лжет, а свидетель ложный наговорит много лжи.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

6 Р аспутный ищет мудрости, и не находит; а для разумного знание легко.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

7 О тойди от человека глупого, у которого ты не замечаешь разумных уст.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

8 М удрость разумного--знание пути своего, глупость же безрассудных--заблуждение.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

9 Г лупые смеются над грехом, а посреди праведных--благоволение.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10 С ердце знает горе души своей, и в радость его не вмешается чужой.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11 Д ом беззаконных разорится, а жилище праведных процветет.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12 Е сть пути, которые кажутся человеку прямыми; но конец их--путь к смерти.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13 И при смехе болит сердце, и концом радости бывает печаль.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14 Ч еловек с развращенным сердцем насытится от путей своих, и добрый--от своих.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15 Г лупый верит всякому слову, благоразумный же внимателен к путям своим.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16 М удрый боится и удаляется от зла, а глупый раздражителен и самонадеян.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

17 В спыльчивый может сделать глупость; но человек, умышленно делающий зло, ненавистен.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

18 Н евежды получают в удел себе глупость, а благоразумные увенчаются знанием.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

19 П реклонятся злые пред добрыми и нечестивые--у ворот праведника.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

20 Б едный ненавидим бывает даже близким своим, а у богатого много друзей.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

21 К то презирает ближнего своего, тот грешит; а кто милосерд к бедным, тот блажен.

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

22 Н е заблуждаются ли умышляющие зло? но милость и верность у благомыслящих.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23 О т всякого труда есть прибыль, а от пустословия только ущерб.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24 В енец мудрых--богатство их, а глупость невежд глупость.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25 В ерный свидетель спасает души, а лживый наговорит много лжи.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26 В страхе пред Господом--надежда твердая, и сынам Своим Он прибежище.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27 С трах Господень--источник жизни, удаляющий от сетей смерти.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28 В о множестве народа--величие царя, а при малолюдстве народа беда государю.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29 У терпеливого человека много разума, а раздражительный выказывает глупость.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30 К роткое сердце--жизнь для тела, а зависть--гниль для костей.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31 К то теснит бедного, тот хулит Творца его; чтущий же Его благотворит нуждающемуся.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32 З а зло свое нечестивый будет отвергнут, а праведный и при смерти своей имеет надежду.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33 М удрость почиет в сердце разумного, и среди глупых дает знать о себе.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34 П раведность возвышает народ, а беззаконие--бесчестие народов.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35 Б лаговоление царя--к рабу разумному, а гнев его--против того, кто позорит его.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.