1 Д а лобзает он меня лобзанием уст своих! Ибо ласки твои лучше вина.

Соломонова Пісня над піснями.

2 О т благовония мастей твоих имя твое--как разлитое миро; поэтому девицы любят тебя.

Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!

3 В леки меня, мы побежим за тобою; --царь ввел меня в чертоги свои, --будем восхищаться и радоваться тобою, превозносить ласки твои больше, нежели вино; достойно любят тебя!

На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

4 Д щери Иерусалимские! черна я, но красива, как шатры Кидарские, как завесы Соломоновы.

Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!

5 Н е смотрите на меня, что я смугла, ибо солнце опалило меня: сыновья матери моей разгневались на меня, поставили меня стеречь виноградники, --моего собственного виноградника я не стерегла.

Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!

6 С кажи мне, ты, которого любит душа моя: где пасешь ты? где отдыхаешь в полдень? к чему мне быть скиталицею возле стад товарищей твоих?

Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...

7 Е сли ты не знаешь этого, прекраснейшая из женщин, то иди себе по следам овец и паси козлят твоих подле шатров пастушеских.

Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?

8 К обылице моей в колеснице фараоновой я уподобил тебя, возлюбленная моя.

Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.

9 П рекрасны ланиты твои под подвесками, шея твоя в ожерельях;

Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!

10 з олотые подвески мы сделаем тебе с серебряными блестками.

Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!

11 Д околе царь был за столом своим, нард мой издавал благовоние свое.

Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!

12 М ирровый пучок--возлюбленный мой у меня, у грудей моих пребывает.

Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.

13 К ак кисть кипера, возлюбленный мой у меня в виноградниках Енгедских.

Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!

14 О , ты прекрасна, возлюбленная моя, ты прекрасна! глаза твои голубиные.

Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!

15 О , ты прекрасен, возлюбленный мой, и любезен! и ложе у нас--зелень;

Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!

16 к ровли домов наших--кедры,

Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!

17 п отолки наши--кипарисы.

Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!