1 И это притчи Соломона, которые собрали мужи Езекии, царя Иудейского.

І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.

2 С лава Божия--облекать тайною дело, а слава царей--исследывать дело.

Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.

3 К ак небо в высоте и земля в глубине, так сердце царей--неисследимо.

Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.

4 О тдели примесь от серебра, и выйдет у серебряника сосуд:

Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,

5 у дали неправедного от царя, и престол его утвердится правдою.

коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.

6 Н е величайся пред лицем царя, и на месте великих не становись;

Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,

7 п отому что лучше, когда скажут тебе: 'пойди сюда повыше', нежели когда понизят тебя пред знатным, которого видели глаза твои.

бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.

8 Н е вступай поспешно в тяжбу: иначе что будешь делать при окончании, когда соперник твой осрамит тебя?

Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?

9 В еди тяжбу с соперником твоим, но тайны другого не открывай,

Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,

10 д абы не укорил тебя услышавший это, и тогда бесчестие твое не отойдет от тебя.

щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.

11 З олотые яблоки в серебряных прозрачных сосудах--слово, сказанное прилично.

Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.

12 З олотая серьга и украшение из чистого золота--мудрый обличитель для внимательного уха.

Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

13 Ч то прохлада от снега во время жатвы, то верный посол для посылающего его: он доставляет душе господина своего отраду.

Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

14 Ч то тучи и ветры без дождя, то человек, хвастающий ложными подарками.

Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.

15 К ротостью склоняется к милости вельможа, и мягкий язык переламывает кость.

Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.

16 Н ашел ты мед, --ешь, сколько тебе потребно, чтобы не пресытиться им и не изблевать его.

Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.

17 Н е учащай входить в дом друга твоего, чтобы он не наскучил тобою и не возненавидел тебя.

Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.

18 Ч то молот и меч и острая стрела, то человек, произносящий ложное свидетельство против ближнего своего.

Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

19 Ч то сломанный зуб и расслабленная нога, то надежда на ненадежного в день бедствия.

Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.

20 Ч то снимающий с себя одежду в холодный день, что уксус на рану, то поющий песни печальному сердцу.

Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.

21 Е сли голоден враг твой, накорми его хлебом; и если он жаждет, напой его водою:

Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,

22 и бо,, ты собираешь горящие угли на голову его, и Господь воздаст тебе.

бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!

23 С еверный ветер производит дождь, а тайный язык--недовольные лица.

Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.

24 Л учше жить в углу на кровле, нежели со сварливою женою в пространном доме.

Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

25 Ч то холодная вода для истомленной жаждой души, то добрая весть из дальней страны.

Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.

26 Ч то возмущенный источник и поврежденный родник, то праведник, падающий пред нечестивым.

Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.

27 К ак нехорошо есть много меду, так домогаться славы не есть слава.

Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.

28 Ч то город разрушенный, без стен, то человек, не владеющий духом своим.

Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.