1 А о чем вы писали ко мне, то хорошо человеку не касаться женщины.
А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
2 Н о, блуда, каждый имей свою жену, и каждая имей своего мужа.
Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
3 М уж оказывай жене должное благорасположение; подобно и жена мужу.
Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.
4 Ж ена не властна над своим телом, но муж; равно и муж не властен над своим телом, но жена.
Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.
5 Н е уклоняйтесь друг от друга, разве по согласию, на время, для упражнения в посте и молитве, а опять будьте вместе, чтобы не искушал вас сатана невоздержанием вашим.
Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.
6 В прочем это сказано мною как позволение, а не как повеление.
А це говорю вам як раду, а не як наказа.
7 И бо желаю, чтобы все люди были, как и я; но каждый имеет свое дарование от Бога, один так, другой иначе.
Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.
8 Б езбрачным же и вдовам говорю: хорошо им оставаться, как я.
Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
9 Н о если не воздержаться, пусть вступают в брак; ибо лучше вступить в брак, нежели разжигаться.
Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.
10 А вступившим в брак не я повелеваю, а Господь: жене не разводиться с мужем, --
А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!
11 е сли же разведется, то должна оставаться безбрачною, или примириться с мужем своим, --и мужу не оставлять жены.
А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!
12 П рочим же я говорю, а не Господь: если какой брат имеет жену неверующую, и она согласна жить с ним, то он не должен оставлять ее;
Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.
13 и жена, которая имеет мужа неверующего, и он согласен жить с нею, не должна оставлять его.
І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.
14 И бо неверующий муж освящается женою верующею, и жена неверующая освящается мужем верующим. Иначе дети ваши были бы нечисты, а теперь святы.
Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.
15 Е сли же неверующий развестись, пусть разводится; брат или сестра в таких не связаны; к миру призвал нас Господь.
А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
16 П очему ты знаешь, жена, не спасешь ли мужа? Или ты, муж, почему знаешь, не спасешь ли жены?
Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?
17 Т олько каждый поступай так, как Бог ему определил, и каждый, как Господь призвал. Так я повелеваю по всем церквам.
Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.
18 П ризван ли кто обрезанным, не скрывайся; призван ли кто необрезанным, не обрезывайся.
Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.
19 О брезание ничто и необрезание ничто, но в соблюдении заповедей Божиих.
Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.
20 К аждый оставайся в том звании, в котором призван.
Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.
21 Р абом ли ты призван, не смущайся; но если и можешь сделаться свободным, то лучшим воспользуйся.
Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.
22 И бо раб, призванный в Господе, есть свободный Господа; равно и призванный свободным есть раб Христов.
Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.
23 В ы куплены ценою; не делайтесь рабами человеков.
Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!
24 В каком кто призван, братия, в том каждый и оставайся пред Богом.
Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!
25 О тносительно девства я не имею повеления Господня, а даю совет, как получивший от Господа милость быть верным.
Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.
26 П о настоящей нужде за лучшее признаю, что хорошо человеку оставаться так.
Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
27 С оединен ли ты с женой? не ищи развода. Остался ли без жены? не ищи жены.
Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.
28 В прочем, если и женишься, не согрешишь; и если девица выйдет замуж, не согрешит. Но таковые будут иметь скорби по плоти; а мне вас жаль.
А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
29 Я вам сказываю, братия: время уже коротко, так что имеющие жен должны быть, как не имеющие;
А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,
30 и плачущие, как не плачущие; и радующиеся, как не радующиеся; и покупающие, как не приобретающие;
а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,
31 и пользующиеся миром сим, как не пользующиеся; ибо проходит образ мира сего.
а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.
32 А я хочу, чтобы вы были без забот. Неженатый заботится о Господнем, как угодить Господу;
А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,
33 а женатый заботится о мирском, как угодить жене. Есть разность между замужнею и девицею:
а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,
34 н езамужняя заботится о Господнем, как угодить Господу, чтобы быть святою и телом и духом; а замужняя заботится о мирском, как угодить мужу.
і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
35 Г оворю это для вашей же пользы, не с тем, чтобы наложить на вас узы, но чтобы вы благочинно и непрестанно Господу без развлечения.
А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.
36 Е сли же кто почитает неприличным для своей девицы то, чтобы она, будучи в зрелом возрасте, оставалась так, тот пусть делает, как хочет: не согрешит; пусть выходят замуж.
А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.
37 Н о кто непоколебимо тверд в сердце своем и, не будучи стесняем нуждою, но будучи властен в своей воле, решился в сердце своем соблюдать свою деву, тот хорошо поступает.
А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.
38 П осему выдающий замуж свою девицу поступает хорошо; а не выдающий поступает лучше.
Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.
39 Ж ена связана законом, доколе жив муж ее; если же муж ее умрет, свободна выйти, за кого хочет, только в Господе.
Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.
40 Н о она блаженнее, если останется так, по моему совету; а думаю, и я имею Духа Божия.
Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.