1 И сказал Господь Моисею и Аарону в земле Египетской, говоря:

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

2 м есяц сей у вас началом месяцев, первым он у вас между месяцами года.

Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.

3 С кажите всему обществу Израилевых: в десятый сего месяца пусть возьмут себе каждый одного агнца по семействам, по агнцу на семейство;

Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.

4 а если семейство так мало, что не агнца, то пусть возьмет с соседом своим, ближайшим к дому своему, по числу душ: по той мере, сколько каждый съест, расчислитесь на агнца.

А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.

5 А гнец у вас должен быть без порока, мужеского пола, однолетний; возьмите его от овец, или от коз,

Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

6 и пусть он хранится у вас до четырнадцатого дня сего месяца: тогда пусть заколет его все собрание общества Израильского вечером,

І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.

7 и пусть возьмут от крови и помажут на обоих косяках и на перекладине дверей в домах, где будут есть его;

І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.

8 п усть съедят мясо его в сию самую ночь, испеченное на огне; с пресным хлебом и с горькими пусть съедят его;

І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.

9 н е ешьте от него недопеченного, или сваренного в воде, но ешьте испеченное на огне, голову с ногами и внутренностями;

Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.

10 н е оставляйте от него до утра; но оставшееся от него до утра сожгите на огне.

І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.

11 Е шьте же его так: пусть будут чресла ваши препоясаны, обувь ваша на ногах ваших и посохи ваши в руках ваших, и ешьте его с поспешностью: это--Пасха Господня.

А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!

12 А Я в сию самую ночь пройду по земле Египетской и поражу всякого первенца в земле Египетской, от человека до скота, и над всеми богами Египетскими произведу суд. Я Господь.

І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!

13 И будет у вас кровь знамением на домах, где вы находитесь, и увижу кровь и пройду мимо вас, и не будет между вами язвы губительной, когда буду поражать землю Египетскую.

І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

14 И да будет вам день сей памятен, и празднуйте в оный праздник Господу во роды ваши; установление вечное празднуйте его.

І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!

15 С емь дней ешьте пресный хлеб; с самого первого дня уничтожьте квасное в домах ваших, ибо кто будет есть квасное с первого дня до седьмого дня, душа та истреблена будет из среды Израиля.

Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.

16 И в первый день да будет у вас священное собрание, и в седьмой день священное собрание: никакой работы не должно делать в них; только что есть каждому, одно то можно делать вам.

А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.

17 Н аблюдайте опресноки, ибо в сей самый день Я вывел ополчения ваши из земли Египетской, и наблюдайте день сей в роды ваши, как установление вечное.

І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

18 С четырнадцатого дня первого месяца, с вечера ешьте пресный хлеб до вечера двадцать первого дня того же месяца;

Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

19 с емь дней не должно быть закваски в домах ваших, ибо кто будет есть квасное, душа та истреблена будет из общества Израилевых--пришлец ли то, или природный житель земли той.

Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.

20 Н ичего квасного не ешьте; во всяком местопребывании вашем ешьте пресный хлеб.

Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!

21 И созвал Моисей всех старейшин Израилевых и сказал им: выберите и возьмите себе агнцев по семействам вашим и заколите пасху;

І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.

22 и возьмите пучок иссопа, и обмочите в кровь, которая в сосуде, и помажьте перекладину и оба косяка дверей кровью, которая в сосуде; а вы никто не выходите за двери дома своего до утра.

І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!

23 И пойдет Господь поражать Египет, и увидит кровь на перекладине и на обоих косяках, и пройдет Господь мимо дверей, и не попустит губителю войти в домы ваши для поражения.

І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

24 Х раните сие, как закон для себя и для сынов своих на веки.

А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

25 К огда войдете в землю, которую Господь даст вам, как Он говорил, соблюдайте сие служение.

І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.

26 И когда скажут вам дети ваши: что это за служение?

І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?

27 с кажите: это пасхальная жертва Господу, Который прошел мимо домов сынов Израилевых в Египте, когда поражал Египтян, и домы наши избавил. И преклонился народ и поклонился.

то відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І схилився народ, і вклонивсь до землі.

28 И пошли сыны Израилевы и сделали: как повелел Господь Моисею и Аарону, так и сделали.

І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

29 В полночь Господь поразил всех первенцев в земле Египетской, от первенца фараона, сидевшего на престоле своем, до первенца узника, находившегося в темнице, и все первородное из скота.

І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.

30 И встал фараон ночью сам и все рабы его и весь Египет; и сделался великий вопль в Египетской, ибо не было дома, где не было бы мертвеца.

І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...

31 И призвал Моисея и Аарона ночью и сказал: встаньте, выйдите из среды народа моего, как вы, так и сыны Израилевы, и пойдите, совершите служение Господу, как говорили вы;

І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!

32 и мелкий и крупный скот ваш возьмите, как вы говорили; и пойдите и благословите меня.

І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!

33 И понуждали Египтяне народ, чтобы скорее выслать его из земли той; ибо говорили они: мы все помрем.

І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!

34 И понес народ тесто свое, прежде нежели оно вскисло; квашни их, завязанные в одеждах их, были на плечах их.

І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

35 И сделали сыны Израилевы по слову Моисея и просили у Египтян вещей серебряных и вещей золотых и одежд.

І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.

36 Г осподь же дал милость народу в глазах Египтян: и они давали ему, и обобрал он Египтян.

А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.

37 И отправились сыны Израилевы из Раамсеса в Сокхоф до шестисот тысяч пеших мужчин, кроме детей;

І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

38 и множество разноплеменных людей вышли с ними, и мелкий и крупный скот, стадо весьма большое.

а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

39 И испекли они из теста, которое вынесли из Египта, пресные лепешки, ибо оно еще не вскисло, потому что они выгнаны были из Египта и не могли медлить, и даже пищи не приготовили себе на дорогу.

І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.

40 В ремени же, в которое сыны Израилевы обитали в Египте, было четыреста тридцать лет.

А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.

41 П о прошествии четырехсот тридцати лет, в этот самый день вышло все ополчение Господне из земли Египетской ночью.

І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.

42 Э то--ночь бдения Господу за изведение их из земли Египетской; эта самая ночь--бдение Господу у всех сынов Израилевых в роды их.

Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.

43 И сказал Господь Моисею и Аарону: вот устав Пасхи: никакой иноплеменник не должен есть ее;

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.

44 а всякий раб, купленный за серебро, когда обрежешь его, может есть ее;

А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

45 п оселенец и наемник не должен есть ее.

Приходько та наймит не буде їсти її.

46 В одном доме должно есть ее, не выносите мяса вон из дома и костей ее не сокрушайте.

В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.

47 В се общество Израиля должно совершать ее.

Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

48 Е сли же поселится у тебя пришлец и захочет совершить Пасху Господу, то обрежь у него всех мужеского пола, и тогда пусть он приступит к совершению ее и будет как природный житель земли; а никакой необрезанный не должен есть ее;

А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.

49 о дин закон да будет и для природного жителя и для пришельца, поселившегося между вами.

Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.

50 И сделали все сыны Израилевы: как повелел Господь Моисею и Аарону, так и сделали.

І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

51 В этот самый день Господь вывел сынов Израилевых из земли Египетской по ополчениям их.

І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.