1 Ч ерез дней опять пришел Он в Капернаум; и слышно стало, что Он в доме.

Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.

2 Т отчас собрались многие, так что уже и у дверей не было места; и Он говорил им слово.

І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.

3 И пришли к Нему с расслабленным, которого несли четверо;

І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.

4 и , не имея возможности приблизиться к Нему за многолюдством, раскрыли дома, где Он находился, и, прокопав ее, спустили постель, на которой лежал расслабленный.

А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.

5 И исус, видя веру их, говорит расслабленному: чадо! прощаются тебе грехи твои.

А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!

6 Т ут сидели некоторые из книжников и помышляли в сердцах своих:

Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:

7 ч то Он так богохульствует? кто может прощать грехи, кроме одного Бога?

Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?

8 И исус, тотчас узнав духом Своим, что они так помышляют в себе, сказал им: для чего так помышляете в сердцах ваших?

І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?

9 Ч то легче? сказать ли расслабленному: прощаются тебе грехи? или сказать: встань, возьми свою постель и ходи?

Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?

10 Н о чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, --говорит расслабленному:

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:

11 т ебе говорю: встань, возьми постель твою и иди в дом твой.

Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

12 О н тотчас встал и, взяв постель, вышел перед всеми, так что все изумлялись и прославляли Бога, говоря: никогда ничего такого мы не видали.

І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!

13 И вышел опять к морю; и весь народ пошел к Нему, и Он учил их.

І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.

14 П роходя, увидел Он Левия Алфеева, сидящего у сбора пошлин, и говорит ему: следуй за Мною. И, встав, последовал за Ним.

А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

15 И когда Иисус возлежал в доме его, возлежали с Ним и ученики Его и многие мытари и грешники: ибо много их было, и они следовали за Ним.

Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

16 К нижники и фарисеи, увидев, что Он ест с мытарями и грешниками, говорили ученикам Его: как это Он ест и пьет с мытарями и грешниками?

Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?

17 У слышав, Иисус говорит им: не здоровые имеют нужду во враче, но больные; Я пришел призвать не праведников, но грешников к покаянию.

А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.

18 У ченики Иоанновы и фарисейские постились. Приходят к Нему и говорят: почему ученики Иоанновы и фарисейские постятся, а Твои ученики не постятся?

А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?

19 И сказал им Иисус: могут ли поститься сыны чертога брачного, когда с ними жених? Доколе с ними жених, не могут поститься,

Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.

20 н о придут дни, когда отнимется у них жених, и тогда будут поститься в те дни.

Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.

21 Н икто к ветхой одежде не приставляет заплаты из небеленой ткани: иначе вновь пришитое отдерет от старого, и дыра будет еще хуже.

І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.

22 Н икто не вливает вина молодого в мехи ветхие: иначе молодое вино прорвет мехи, и вино вытечет, и мехи пропадут; но вино молодое надобно вливать в мехи новые.

І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.

23 И случилось Ему в субботу проходить засеянными, и ученики Его дорогою начали срывать колосья.

І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.

24 И фарисеи сказали Ему: смотри, что они делают в субботу, чего не должно ?

Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?

25 О н сказал им: неужели вы не читали никогда, что сделал Давид, когда имел нужду и взалкал сам и бывшие с ним?

А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

26 к ак вошел он в дом Божий при первосвященнике Авиафаре и ел хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме священников, и дал и бывшим с ним?

Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?

27 И сказал им: суббота для человека, а не человек для субботы;

І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

28 п осему Сын Человеческий есть господин и субботы.

а тому то Син Людський Господь і суботі.