1 С лучилось Ему в субботу придти в дом одного из начальников фарисейских вкусить хлеба, и они наблюдали за Ним.
І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.
2 И вот, предстал пред Него человек, страждущий водяною болезнью.
І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.
3 П о сему случаю Иисус спросил законников и фарисеев: позволительно ли врачевать в субботу?
Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?
4 О ни молчали. И, прикоснувшись, исцелил его и отпустил.
Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...
5 П ри сем сказал им: если у кого из вас осёл или вол упадет в колодезь, не тотчас ли вытащит его и в субботу?
І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?
6 И не могли отвечать Ему на это.
І вони не могли відповісти на це.
7 З амечая же, как званые выбирали первые места, сказал им притчу:
А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:
8 к огда ты будешь позван кем на брак, не садись на первое место, чтобы не случился кто из званых им почетнее тебя,
Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,
9 и звавший тебя и его, подойдя, не сказал бы тебе: уступи ему место; и тогда со стыдом должен будешь занять последнее место.
і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...
10 Н о когда зван будешь, придя, садись на последнее место, чтобы звавший тебя, подойдя, сказал: друг! пересядь выше; тогда будет тебе честь пред сидящими с тобою,
Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.
11 и бо всякий возвышающий сам себя унижен будет, а унижающий себя возвысится.
Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.
12 С казал же и позвавшему Его: когда делаешь обед или ужин, не зови друзей твоих, ни братьев твоих, ни родственников твоих, ни соседей богатых, чтобы и они тебя когда не позвали, и не получил ты воздаяния.
А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.
13 Н о, когда делаешь пир, зови нищих, увечных, хромых, слепых,
Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,
14 и блажен будешь, что они не могут воздать тебе, ибо воздастся тебе в воскресение праведных.
і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!
15 У слышав это, некто из возлежащих с Ним сказал Ему: блажен, кто вкусит хлеба в Царствии Божием!
Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!
16 О н же сказал ему: один человек сделал большой ужин и звал многих,
Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.
17 и когда наступило время ужина, послал раба своего сказать званым: идите, ибо уже всё готово.
І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.
18 И начали все, как бы сговорившись, извиняться. Первый сказал ему: я купил землю и мне нужно пойти посмотреть ее; прошу тебя, извини меня.
І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!
19 Д ругой сказал: я купил пять пар волов и иду испытать их; прошу тебя, извини меня.
А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!
20 Т ретий сказал: я женился и потому не могу придти.
І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.
21 И , возвратившись, раб тот донес о сем господину своему. Тогда, разгневавшись, хозяин дома сказал рабу своему: пойди скорее по улицам и переулкам города и приведи сюда нищих, увечных, хромых и слепых.
І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.
22 И сказал раб: господин! исполнено, как приказал ты, и еще есть место.
І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.
23 Г осподин сказал рабу: пойди по дорогам и изгородям и убеди придти, чтобы наполнился дом мой.
І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.
24 И бо сказываю вам, что никто из тех званых не вкусит моего ужина, ибо много званых, но мало избранных.
Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!
25 С Ним шло множество народа; и Он, обратившись, сказал им:
Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:
26 е сли кто приходит ко Мне и не возненавидит отца своего и матери, и жены и детей, и братьев и сестер, а притом и самой жизни своей, тот не может быть Моим учеником;
Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!
27 и кто не несет креста своего и идёт за Мною, не может быть Моим учеником.
І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!
28 И бо кто из вас, желая построить башню, не сядет прежде и не вычислит издержек, имеет ли он, что нужно для совершения ее,
Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,
29 д абы, когда положит основание и не возможет совершить, все видящие не стали смеяться над ним,
щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,
30 г оворя: этот человек начал строить и не мог окончить?
говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...
31 И ли какой царь, идя на войну против другого царя, не сядет и не посоветуется прежде, силен ли он с десятью тысячами противостать идущему на него с двадцатью тысячами?
Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
32 И наче, пока тот еще далеко, он пошлет к нему посольство просить о мире.
Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.
33 Т ак всякий из вас, кто не отрешится от всего, что имеет, не может быть Моим учеником.
Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.
34 С оль--добрая вещь; но если соль потеряет силу, чем исправить ее?
Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?
35 н и в землю, ни в навоз не годится; вон выбрасывают ее. Кто имеет уши слышать, да слышит!
Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!