1 A nd it came to pass, on his going into the house of a certain one of the chiefs of the Pharisees, on a sabbath, to eat bread, that they were watching him,

І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.

2 a nd lo, there was a certain dropsical man before him;

І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.

3 a nd Jesus answering spake to the lawyers and Pharisees, saying, `Is it lawful on the sabbath-day to heal?'

Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?

4 a nd they were silent, and having taken hold of, he healed him, and let go;

Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...

5 a nd answering them he said, `Of which of you shall an ass or ox fall into a pit, and he will not immediately draw it up on the sabbath-day?'

І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?

6 a nd they were not able to answer him again unto these things.

І вони не могли відповісти на це.

7 A nd he spake a simile unto those called, marking how they were choosing out the first couches, saying unto them,

А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:

8 ` When thou mayest be called by any one to marriage-feasts, thou mayest not recline on the first couch, lest a more honourable than thou may have been called by him,

Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,

9 a nd he who did call thee and him having come shall say to thee, Give to this one place, and then thou mayest begin with shame to occupy the last place.

і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...

10 ` But, when thou mayest be called, having gone on, recline in the last place, that when he who called thee may come, he may say to thee, Friend, come up higher; then thou shalt have glory before those reclining with thee;

Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.

11 b ecause every one who is exalting himself shall be humbled, and he who is humbling himself shall be exalted.'

Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.

12 A nd he said also to him who did call him, `When thou mayest make a dinner or a supper, be not calling thy friends, nor thy brethren, nor thy kindred, nor rich neighbours, lest they may also call thee again, and a recompense may come to thee;

А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.

13 b ut when thou mayest make a feast, be calling poor, maimed, lame, blind,

Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

14 a nd happy thou shalt be, because they have not to recompense thee, for it shall be recompensed to thee in the rising again of the righteous.'

і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!

15 A nd one of those reclining with him, having heard these things, said to him, `Happy he who shall eat bread in the reign of God;'

Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!

16 a nd he said to him, `A certain man made a great supper, and called many,

Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.

17 a nd he sent his servant at the hour of the supper to say to those having been called, Be coming, because now are all things ready.

І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.

18 ` And they began with one consent all to excuse themselves: The first said to him, A field I bought, and I have need to go forth and see it; I beg of thee, have me excused.

І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!

19 ` And another said, Five yoke of oxen I bought, and I go on to prove them; I beg of thee, have me excused:

А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!

20 a nd another said, A wife I married, and because of this I am not able to come.

І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.

21 ` And that servant having come, told to his lord these things, then the master of the house, having been angry, said to his servant, Go forth quickly to the broad places and lanes of the city, and the poor, and maimed, and lame, and blind, bring in hither.

І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.

22 ` And the servant said, Sir, it hath been done as thou didst command, and still there is room.

І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.

23 ` And the lord said unto the servant, Go forth to the ways and hedges, and constrain to come in, that my house may be filled;

І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.

24 f or I say to you, that none of those men who have been called shall taste of my supper.'

Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!

25 A nd there were going on with him great multitudes, and having turned, he said unto them,

Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

26 ` If any one doth come unto me, and doth not hate his own father, and mother, and wife, and children, and brothers, and sisters, and yet even his own life, he is not able to be my disciple;

Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!

27 a nd whoever doth not bear his cross, and come after me, is not able to be my disciple.

І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!

28 ` For who of you, willing to build a tower, doth not first, having sat down, count the expense, whether he have the things for completing?

Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,

29 l est that he having laid a foundation, and not being able to finish, all who are beholding may begin to mock him,

щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

30 s aying -- This man began to build, and was not able to finish.

говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...

31 ` Or what king going on to engage with another king in war, doth not, having sat down, first consult if he be able with ten thousand to meet him who with twenty thousand is coming against him?

Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?

32 a nd if not so -- he being yet a long way off -- having sent an embassy, he doth ask the things for peace.

Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.

33 ` So, then, every one of you who doth not take leave of all that he himself hath, is not able to be my disciple.

Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.

34 ` The salt good, but if the salt doth become tasteless, with what shall it be seasoned?

Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

35 n either for land nor for manure is it fit -- they cast it without. He who is having ears to hear -- let him hear.'

Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!