1 B etter a dry morsel, and rest with it, Than a house full of the sacrifices of strife.

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

2 A wise servant ruleth over a son causing shame, And in the midst of brethren He apportioneth an inheritance.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

3 A refining pot for silver, and a furnace for gold, And the trier of hearts Jehovah.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

4 A n evil doer is attentive to lips of vanity, Falsehood is giving ear to a mischievous tongue.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

5 W hoso is mocking at the poor Hath reproached his Maker, Whoso is rejoicing at calamity is not acquitted.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

6 S ons' sons the crown of old men, And the glory of sons their fathers.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

7 N ot comely for a fool is a lip of excellency, Much less for a noble a lip of falsehood.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

8 A stone of grace the bribe in the eyes of its possessors, Whithersoever it turneth, it prospereth.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

9 W hoso is covering transgression is seeking love, And whoso is repeating a matter Is separating a familiar friend.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

10 R ebuke cometh down on the intelligent More than a hundred stripes on a fool.

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

11 A n evil man seeketh only rebellion, And a fierce messenger is sent against him.

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 T he meeting of a bereaved bear by a man, And -- not a fool in his folly.

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

13 W hoso is returning evil for good, Evil moveth not from his house.

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

14 T he beginning of contention a letting out of waters, And before it is meddled with leave the strife.

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

15 W hoso is justifying the wicked, And condemning the righteous, Even both of these an abomination to Jehovah.

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

16 W hy this -- a price in the hand of a fool to buy wisdom, And a heart there is none?

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

17 A t all times is the friend loving, And a brother for adversity is born.

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

18 A man lacking heart is striking hands, A surety he becometh before his friend.

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

19 W hoso is loving transgression is loving debate, Whoso is making high his entrance is seeking destruction.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 T he perverse of heart findeth not good, And the turned in his tongue falleth into evil.

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

21 W hoso is begetting a fool hath affliction for it, Yea, the father of a fool rejoiceth not.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

22 A rejoicing heart doth good to the body, And a smitten spirit drieth the bone.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

23 A bribe from the bosom the wicked taketh, To turn aside the paths of judgment.

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

24 T he face of the intelligent to wisdom, And the eyes of a fool -- at the end of the earth.

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

25 A provocation to his father a foolish son, And bitterness to her that bare him.

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

26 A lso, to fine the righteous is not good, To smite nobles for uprightness.

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

27 O ne acquainted with knowledge is sparing his words, And the cool of temper a man of understanding.

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

28 E ven a fool keeping silence is reckoned wise, He who is shutting his lips intelligent!

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.