1 G o to and fro in streets of Jerusalem, And see, I pray you, and know, And seek in her broad places, if ye find a man, If there be one doing judgment, seeking stedfastness -- Then am I propitious to her.

Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!

2 A nd if they say, `Jehovah liveth,' Surely to a falsehood they swear.

Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.

3 J ehovah, Thine eyes, are they not on stedfastness? Thou hast smitten them, and they have not grieved, Thou hast consumed them, They have refused to receive instruction, They made their faces harder than a rock, They have refused to turn back.

Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!

4 A nd I -- I said, `Surely these poor, They have been foolish, For they have not known the way of Jehovah, The judgment of their God.

А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.

5 I get me to the great, and I speak with them, For they have known the way of Jehovah, The judgment of their God.' Surely they together have broken the yoke, They have drawn away the bands.

Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!

6 T herefore smitten them hath a lion out of the forest, A wolf of the deserts doth spoil them, A leopard is watching over their cities, Every one who is going out of them is torn, For many have been their transgressions, Mighty have been their backslidings.

Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!

7 F or this I am not propitious to thee, Thy sons have forsaken Me, And are satisfied by that which is not god, I satisfy them, and they commit adultery, And at the house of a harlot They gather themselves together.

Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,

8 F ed horses -- they have been early risers, Each to the wife of his neighbour they neigh.

волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...

9 F or these do I not lay a charge? An affirmation of Jehovah, And on a nation such as this, Doth not My soul avenge itself?

Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

10 G o ye up on her walls, and destroy, And a completion make not, Turn aside her branches, for they not Jehovah's,

Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,

11 F or dealt treacherously against Me have the house of Israel, And the house of Judah, an affirmation of Jehovah.

бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.

12 T hey have lied against Jehovah, And they say, ` not He, Nor come in against us doth evil, Yea, sword and famine we do not see.

Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!

13 A nd the prophets become wind, And the word is not in them,' -- thus it is done by them.

А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!

14 T herefore, thus said Jehovah, God of Hosts, Because of your speaking this word, Lo, I am making My words in thy mouth become fire, And this people wood, and it hath devoured them.

Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!

15 L o, I am bringing against you a nation from afar, O house of Israel, an affirmation of Jehovah, A nation -- strong it, a nation -- from of old it, A nation -- thou knowest not its tongue, Nor understandest what it speaketh.

Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.

16 I ts quiver as an open sepulchre, All of them -- mighty ones.

Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.

17 A nd it hath consumed thy harvest and thy bread, They consume thy sons, and thy daughters, It consumeth thy flock, and thy herd, It consumeth thy vine, and thy fig-tree, It maketh poor thy fenced cities, In which thou art trusting -- by the sword.

І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...

18 A nd even in those days, an affirmation of Jehovah, I do not make you a completion.

Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!

19 A nd it hath come to pass, when ye say, `For what hath Jehovah our God done to us all these?' That thou hast said unto them, `As ye have forsaken Me, And serve the gods of a foreigner in your land, So do ye serve strangers in a land not yours.

І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...

20 D eclare ye this in the house of Jacob, And sound ye it in Judah, saying,

Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

21 H ear ye, I pray you, this, O people, foolish and without heart, Eyes they have, and they see not, Ears they have, and they hear not.

Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!

22 M e do ye not fear, an affirmation of Jehovah? From My presence are ye not pained? Who hath made sand the border of the sea, A limit age-during, and it passeth not over it, They shake themselves, and they are not able, Yea, sounded have its billows, and they pass not over.

Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!

23 A nd this people hath an apostate and rebellious heart, They have turned aside, and they go on.

А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.

24 A nd they have not said in their heart, `Let us fear, we pray you, Jehovah our God, who is giving rain, The sprinkling and the gathered, in its season, The appointed weeks of harvest He keepeth for us.'

І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.

25 Y our iniquities have turned these away, And your sins have kept the good from you.

Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.

26 F or the wicked have been found among My people. It looketh about the covering of snares, They have set up a trap -- men they capture.

Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...

27 A s a cage full of fowls, So their houses are full of deceit, Therefore they have been great, and are rich.

Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!

28 T hey have been fat, they have shone, Yea, they have overpassed the acts of the evil, Judgment they have not judged, The judgment of the fatherless -- and they prosper, And the judgment of the needy they have not judged.

Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.

29 F or these do not I inspect, an affirmation of Jehovah, On a nation such as this, Doth not My soul avenge itself?

Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

30 A n astonishing and horrible thing hath been in the land.

Чудне та страшне стало в краї:

31 T he prophets have prophesied falsely, And the priests bear rule by their means, And My people have loved so, And what do they at its latter end?

пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?