1 W o those decreeing decrees of iniquity, And writers who have prescribed perverseness.

Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,

2 T o turn aside from judgment the poor, And to take violently away the judgment Of the afflicted of My people, That widows may be their prey, That the fatherless they may spoil.

щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...

3 A nd what do ye at a day of inspection? And at desolation? -- from afar it cometh. Near whom do ye flee for help? And where do ye leave your honour?

А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?

4 W ithout Me it hath bowed down In the place of a bound one, And in the place of the slain they fall. With all this not turned back hath His anger, And still His hand is stretched out.

Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

5 W o Asshur, a rod of Mine anger, And a staff in their hand Mine indignation.

Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!

6 A gainst a profane nation I send him, And concerning a people of My wrath I charge him, To spoil spoil, and to seize prey, And to make it a treading-place as the clay of out places.

На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.

7 A nd he -- he thinketh not so, And his heart reckoneth not so, For -- to destroy in his heart, And to cut off nations not a few.

Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!

8 F or he saith, `Are not my princes altogether kings?

Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?

9 I s not Calno as Carchemish? Is not Hamath as Arpad? Is not Samaria as Damascus?

Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?

10 A s my hand hath got to the kingdoms of a worthless thing, and their graven images, than Jerusalem and than Samaria,

Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,

11 D o I not -- as I have done to Samaria, And to her worthless things, So do to Jerusalem and to her grievous things?

то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?

12 A nd it hath come to pass, When the Lord doth fulfil all His work In mount Zion and in Jerusalem, I see concerning the fruit of the greatness Of the heart of the king of Asshur. And concerning the glory of the height of his eyes.

І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!

13 F or he hath said, `By the power of my hand I have wrought, And by my wisdom, for I have been intelligent, And I remove borders of the peoples, And their chief ones I have spoiled, And I put down as a mighty one the inhabitants,

Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!

14 A nd my hand as to a nest Getteth to the wealth of the peoples, And as a gathering of forsaken eggs All the earth I -- I have gathered, And there hath not been one moving wing, Or opening mouth, or whispering.'

І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...

15 - - Doth the axe glorify itself Against him who is hewing with it? Doth the saw magnify itself Against him who is shaking it? As a rod waving those lifting it up! As a staff lifting up that which is not wood!

Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!

16 T herefore doth the Lord, the Lord of Hosts, Send among his fat ones leanness, And under his honour He kindleth a burning As the burning of a fire.

Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!

17 A nd the light of Israel hath been for a fire, And his Holy One for a flame, And it hath burned, and devoured his thorn And his brier in one day.

І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!

18 A nd the honour of his forest, and his fruitful field, From soul even unto flesh He doth consume, And it hath been as the fainting of a standard-bearer.

І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,

19 A nd the rest of the trees of his forest few, And a youth doth write them.

і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!

20 A nd it hath come to pass, in that day, The remnant of Israel, And the escaped of the house of Jacob, Do not add any more to lean on its smiter, And have leant on Jehovah, The Holy One of Israel, in truth.

І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

21 A remnant returneth -- a remnant of Jacob, Unto the Mighty God.

Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.

22 F or though thy people Israel be as the sand of the sea, A remnant doth return of it, A consumption determined, Overflowing righteousness.

Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,

23 F or a consumption that is determined, The Lord, Jehovah of Hosts, Is making in the midst of all the land.

бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.

24 T herefore, thus said the Lord, Jehovah of Hosts, `Be not afraid, my people, inhabiting Zion, because of Asshur, With a rod he doth smite thee, And his staff lifteth up against thee, in the way of Egypt.

Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.

25 F or yet a very little, And the indignation hath been completed, And Mine anger by their wearing out.

Бо мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!

26 A nd awaking for him is Jehovah of Hosts, A scourge like the smiting of Midian at the rock Oreb, And his rod over the sea, And he hath lifted it in the way of Egypt.

І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!

27 A nd it hath come to pass, in that day, Turned is his burden from off thy shoulder, And his yoke from off thy neck, And destroyed hath been the yoke, because of prosperity.

І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!

28 H e hath come in against Aiath, He hath passed over into Migron, At Michmash he looketh after his vessels.

Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.

29 T hey have gone over the passage, Geba they have made a lodging place, Trembled hath Rama, Gibeah of Saul fled.

Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

30 C ry aloud thy voice, daughter of Gallim, Give attention, Laish! answer her, Anathoth.

Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

31 F led away hath Madmenah, The inhabitants of the high places have hardened themselves.

Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...

32 Y et to-day in Nob to remain, Wave its hand doth the mount of the daughter of Zion, The hill of Jerusalem.

Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.

33 L o, the Lord, Jehovah of Hosts, Is lopping a branch with violence, And the high of stature are cut down, And the lofty are become low,

Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.

34 A nd He hath gone round the thickets of the forest with iron, And Lebanon by a mighty one falleth!

І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!