1 I n the year of the death of king Uzziah -- I see the Lord, sitting on a throne, high and lifted up, and His train is filling the temple.

Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.

2 S eraphs are standing above it: six wings hath each one; with two covereth its face, and with two covereth its feet, and with two flieth.

Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.

3 A nd this one hath called unto that, and hath said: `Holy, Holy, Holy, Jehovah of Hosts, The fulness of all the earth His glory.'

І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!

4 A nd the posts of the thresholds are moved by the voice of him who is calling, and the house is full of smoke.

І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!

5 A nd I say, `Wo to me, for I have been silent, For a man -- unclean of lips I, And in midst of a people unclean of lips I am dwelling, Because the King, Jehovah of Hosts, have my eyes seen.'

Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!

6 A nd flee unto me doth one of the seraphs, and in his hand a burning coal, (with tongs he hath taken from off the altar,)

І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника.

7 a nd he striketh against my mouth, and saith: `Lo, this hath stricken against thy lips, And turned aside is thine iniquity, And thy sin is covered.'

І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений.

8 A nd I hear the voice of the Lord, saying: `Whom do I send? and who doth go for Us?' And I say, `Here I, send me.'

І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!

9 A nd He saith, `Go, and thou hast said to this people, Hear ye -- to hear, and ye do not understand, And see ye -- to see, and ye do not know.

А Він проказав: Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте.

10 D eclare fat the heart of this people, And its ears declare heavy, And its eyes declare dazzled, Lest it see with its eyes, And with its ears hear, and its heart consider, And it hath turned back, and hath health.'

Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не навернувся, і не був уздоровлений він!

11 A nd I say, `Till when, O Lord?' And He saith, `Surely till cities have been wasted without inhabitant, And houses without man, And the ground be wasted -- a desolation,

І сказав я: Аж доки, о Господи? А Він відказав: Аж доки міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім...

12 A nd Jehovah hath put man far off, And great the forsaken part in the heart of the land.

І віддалить людину Господь, і буде велике опущення серед землі...

13 A nd yet in it a tenth, and it hath turned, And hath been for a burning, As a teil-tree, and as an oak, that in falling, Have substance in them, The holy seed its substance!'

І коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде... Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них пень по зрубі, насіння бо святости пень їхній!