1 A nd the Philistines gather their camps to battle, and are gathered to Shochoh, which to Judah, and encamp between Shochoh and Azekah, in Ephes-Dammim;

І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.

2 a nd Saul and the men of Israel have been gathered, and encamp by the valley of Elah, and set the battle in array to meet the Philistines.

І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і вставилися до бою проти филистимлян.

3 A nd the Philistines are standing on the mountain on this side, and the Israelites are standing on the mountain on that side, and the valley between them.

І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.

4 A nd there goeth out a man of the duellists from the camps of the Philistines, Goliath his name, from Gath; his height six cubits and a span,

І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім'я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п'ядь.

5 a nd a helmet of brass on his head, and a scaled coat of mail he clothed, and the weight of the coat of mail five thousand shekels of brass,

А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п'ять тисяч шеклів міді.

6 a nd a frontlet of brass on his feet, and a javelin of brass between his shoulders,

А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.

7 a nd the wood of his spear like a beam of weavers', and the flame of his spear six hundred shekels of iron, and the bearer of the buckler is going before him.

А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.

8 A nd he standeth and calleth unto the ranks of Israel, and saith to them, `Why are ye come out to set in array the battle? not I the Philistine, and ye servants to Saul? choose for you a man, and let him come down unto me;

І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене.

9 i f he be able to fight with me, and have smitten me, then we have been to you for servants; and if I am able for him, and have smitten him, then ye have been to us for servants, and have served us.'

Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.

10 A nd the Philistine saith, `I have reproached the ranks of Israel this day; give to me a man, and we fight together.'

І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.

11 A nd Saul heareth -- and all Israel -- these words of the Philistine, and they are broken down and greatly afraid.

І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися.

12 A nd David son of this Ephrathite of Beth-Lehem-Judah, whose name Jesse, and he hath eight sons, and the man in the days of Saul hath become aged among men;

А Давид син того мужа ефратянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа.

13 a nd the three eldest sons of Jesse go, they have gone after Saul to battle; and the name of his three sons who have gone into battle Eliab the first-born, and his second Abinadab, and the third Shammah.

І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма.

14 A nd David is the youngest, and the three eldest have gone after Saul,

А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.

15 a nd David is going and returning from Saul, to feed the flock of his father at Beth-Lehem.

А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Віфлеємі.

16 A nd the Philistine draweth nigh, morning and evening, and stationeth himself forty days.

А той филистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день.

17 A nd Jesse saith to David his son, `Take, I pray thee, to thy brethren, an ephah of this roasted, and these ten loaves, and run to the camp to thy brethren;

І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цього праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів.

18 a nd these ten cuttings of the cheese thou dost take in to the head of the thousand, and thy brethren thou dost inspect for welfare, and their pledge dost receive.'

А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.

19 A nd Saul, and they, and all the men of Israel in the valley of Elah, fighting with the Philistines.

А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з филистимлянами.

20 A nd David riseth early in the morning, and leaveth the flock to a keeper, and lifteth up, and goeth, as Jesse commanded him, and he cometh in to the path, and to the force which is going out unto the rank, and they have shouted for battle;

І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою.

21 a nd Israel and the Philistines set in array rank to meet rank.

І вишикувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.

22 A nd David letteth down the goods from off him on the hand of a keeper of the goods, and runneth into the rank, and cometh and asketh of his brethren of welfare.

І Давид позоставив свою ношу в сторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про поводження.

23 A nd he is speaking with them, and lo, a man of the duellists is coming up, Goliath the Philistine his name, of Gath, out of the ranks of the Philistines, and he speaketh according to those words, and David heareth;

А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґоліят ім'я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.

24 a nd all the men of Israel when they see the man flee from his presence, and are greatly afraid.

А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.

25 A nd the men of Israel say, `Have ye seen this man who is coming up? for, to reproach Israel he is coming up, and it hath been -- the man who smiteth him, the king doth enrich him with great riches, and his daughter he doth give to him, and his father's house doth make free in Israel.'

І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб'є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.

26 A nd David speaketh unto the men who are standing by him, saying, `What is done to the man who smiteth this Philistine, and hath turned aside reproach from Israel? for who this uncircumcised Philistine that he hath reproached the ranks of the living God?'

І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?

27 A nd the people speak to him according to this word, saying, `Thus it is done to the man who smiteth him.'

А народ сказав йому те саме слово, говорячи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб'є його.

28 A nd Eliab, his eldest brother, heareth when he speaketh unto the men, and the anger of Eliab burneth against David, and he saith, `Why this -- thou hast come down! and to whom hast thou left those few sheep in the wilderness? I have known thy pride, and the evil of thy heart -- for, to see the battle thou hast come down.'

І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!

29 A nd David saith, `What have I done now? is it not a word?'

А Давид відказав: Та що я зробив тепер? Чи не на наказ батька?

30 A nd he turneth round from him unto another, and saith according to this word, and the people return him word as the first word.

І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.

31 A nd the words which David hath spoken are heard, and they declare before Saul, and he receiveth him;

І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.

32 a nd David saith unto Saul, `Let no man's heart fall because of him, thy servant doth go, and hath fought with this Philistine.'

І сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином.

33 A nd Saul saith unto David, `Thou art not able to go unto this Philistine, to fight with him, for a youth thou, and he a man of war from his youth.'

І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти малий, а він вояк від своєї молодости.

34 A nd David saith unto Saul, `A shepherd hath thy servant been to his father among the sheep, and the lion hath come -- and the bear -- and hath taken away a sheep out of the drove,

І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,

35 a nd I have gone out after him, and smitten him, and delivered out of his mouth, and he riseth against me, and I have taken hold on his beard, and smitten him, and put him to death.

а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.

36 B oth the lion and the bear hath thy servant smitten, and this uncircumcised Philistine hath been as one of them, for he hath reproached the ranks of the living God.'

І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!

37 A nd David saith, `Jehovah, who delivered me out of the paw of the lion, and out of the paw of the bear, He doth deliver me from the hand of this Philistine.' And Saul saith unto David, `Go, and Jehovah is with thee.'

І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!

38 A nd Saul clotheth David with his long robe, and hath put a helmet of brass on his head, and doth clothe him with a coat of mail.

І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.

39 A nd David girded his sword above his long robe, and beginneth to go, for he hath not tried; and David saith unto Saul, `I am not able to go with these, for I had not tried;' and David turneth them aside from off him.

І прип'яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не звик! І поскидав Давид їх із себе.

40 A nd he taketh his staff in his hand, and chooseth for him five smooth stones from the brook, and putteth them in the shepherds' habiliments that he hath, even in the scrip, and his sling in his hand, and he draweth nigh unto the Philistine.

І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять вигладжених камінців із потоку, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филистимлянина.

41 A nd the Philistine goeth on, going and drawing near unto David, and the man bearing the buckler before him,

А филистимлянин підходив усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита перед ним.

42 a nd the Philistine looketh attentively, and seeth David, and despiseth him, for he was a youth, and ruddy, with a fair appearance.

І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юнак стрункої постави.

43 A nd the Philistine saith unto David, `Am I a dog that thou art coming unto me with staves?' and the Philistine revileth David by his gods,

І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з києм? І филистимлянин прокляв Давида своїми богами.

44 a nd the Philistine saith unto David, `Come unto me, and I give thy flesh to the fowl of the heavens, and to the beast of the field.'

І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.

45 A nd David saith unto the Philistine, `Thou art coming unto me with sword, and with spear, and with buckler, and I am coming unto thee in the name of Jehovah of Hosts, God of the ranks of Israel, which thou hast reproached.

І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.

46 T his day doth Jehovah shut thee up into my hand -- and I have smitten thee, and turned aside thy head from off thee, and given the carcase of the camp of the Philistines this day to the fowl of the heavens, and to the beast of the earth, and all the earth do know that God is for Israel.

Сьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!

47 a nd all this assembly do know that not by sword and by spear doth Jehovah save, that the battle Jehovah's, and He hath given you into our hand.'

І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку.

48 A nd it hath come to pass, that the Philistine hath risen, and goeth, and draweth near to meet David, and David hasteth and runneth to the rank to meet the Philistine,

І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филистимлянина.

49 a nd David putteth forth his hand unto the vessel, and taketh thence a stone, and slingeth, and smiteth the Philistine on his forehead, and the stone sinketh into his forehead, and he falleth on his face to the earth.

І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.

50 A nd David is stronger than the Philistine with a sling and with a stone, and smiteth the Philistine, and putteth him to death, and there is no sword in the hand of David,

І отак переміг Давид филистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.

51 a nd David runneth and standeth over the Philistine, and taketh his sword, and draweth it out of its sheath, and putteth him to death, and cutteth off with it his head; and the Philistines see that their hero dead, and flee.

І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!

52 A nd the men of Israel rise -- also Judah -- and shout, and pursue the Philistines till thou enter the valley, and unto the gates of Ekron, and the wounded of the Philistines fall in the way of Shaaraim, even unto Gath, and unto Ekron,

А люди Ізраїлеві та Юдині схопилися, і зняли крик, та й погнали филистимлян аж доти, де йдеться до Ґаю, і аж до брами Екрону. І падали трупи филистимлян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.

53 a nd the sons of Israel turn back from burning after the Philistines, and spoil their camps.

І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбували їхні табори.

54 A nd David taketh the head of the Philistine, and bringeth it in to Jerusalem, and his weapons he hath put in his own tent.

А Давид узяв голову того филистимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.

55 A nd when Saul seeth David going out to meet the Philistine, he hath said unto Abner, head of the host, `Whose son this -- the youth, Abner?' and Abner saith, `Thy soul liveth, O king, I have not known.'

А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А Авнер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю!

56 A nd the king saith, `Ask thou whose son this -- the young man.'

І сказав цар: Запитай, чий син цей юнак?

57 A nd when David turneth back from smiting the Philistine, then Abner taketh him and bringeth him in before Saul, and the head of the Philistine in his hand;

А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а голова филистимлянина у руці його.

58 a nd Saul saith unto him, `Whose son thou, O youth?' and David saith, `Son of thy servant Jesse, the Beth-Lehemite.'

І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея.