1 A nd it came to pass, in Apollos' being in Corinth, Paul having gone through the upper parts, came to Ephesus, and having found certain disciples,

І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,

2 h e said unto them, `The Holy Spirit did ye receive -- having believed?' and they said unto him, `But we did not even hear whether there is any Holy Spirit;'

та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!

3 a nd he said unto them, `To what, then, were ye baptized?' and they said, `To John's baptism.'

І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.

4 A nd Paul said, `John, indeed, did baptize with a baptism of reformation, saying to the people that in him who is coming after him they should believe -- that is, in the Christ -- Jesus;'

І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.

5 a nd they, having heard, were baptized -- to the name of the Lord Jesus,

Як почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса.

6 a nd Paul having laid on them hands, the Holy Spirit came upon them, they were speaking also with tongues, and prophesying,

А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!

7 a nd all the men were, as it were, twelve.

А всіх їх було чоловіка з дванадцять.

8 A nd having gone into the synagogue, he was speaking boldly for three months, reasoning and persuading the things concerning the reign of God,

А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.

9 a nd when certain were hardened and were disbelieving, speaking evil of the way before the multitude, having departed from them, he did separate the disciples, every day reasoning in the school of a certain Tyrannus.

А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана.

10 A nd this happened for two years so that all those dwelling in Asia did hear the word of the Lord Jesus, both Jews and Greeks,

Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та геллени, слухали слово про Господа.

11 m ighty works also -- not common -- was God working through the hands of Paul,

І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими,

12 s o that even unto the ailing were brought from his body handkerchiefs or aprons, and the sicknesses departed from them; the evil spirits also went forth from them.

так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.

13 A nd certain of the wandering exorcist Jews, took upon to name over those having the evil spirits the name of the Lord Jesus, saying, `We adjure you by Jesus, whom Paul doth preach;'

Дехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім'я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!

14 a nd there were certain -- seven sons of Sceva, a Jew, a chief priest -- who are doing this thing;

Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви.

15 a nd the evil spirit, answering, said, `Jesus I know, and Paul I am acquainted with; and ye -- who are ye?'

Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?

16 A nd the man, in whom was the evil spirit, leaping upon them, and having overcome them, prevailed against them, so that naked and wounded they did flee out of that house,

І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.

17 a nd this became known to all, both Jews and Greeks, who are dwelling at Ephesus, and fear fell upon them all, and the name of the Lord Jesus was being magnified,

І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім'я Господа Ісуса.

18 m any also of those who did believe were coming, confessing and declaring their acts,

І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.

19 a nd many of those who had practised the curious arts, having brought the books together, were burning before all; and they reckoned together the prices of them, and found five myriads of silverlings;

І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.

20 s o powerfully was the word of God increasing and prevailing.

Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!

21 A nd when these things were fulfilled, Paul purposed in the Spirit, having gone through Macedonia and Achaia, to go on to Jerusalem, saying -- `After my being there, it behoveth me also to see Rome;'

А як сповнилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македонію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: Як побуду я там, то треба мені й Рим побачити.

22 a nd having sent to Macedonia two of those ministering to him -- Timotheus and Erastus -- he himself stayed a time in Asia.

Тож він послав у Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, а сам позостався якийсь час ув Азії.

23 A nd there came, at that time, not a little stir about the way,

І розрух чималий був стався там часу того за Господню дорогу.

24 f or a certain one, Demetrius by name, a worker in silver, making silver sanctuaries of Artemis, was bringing to the artificers gain not a little,

Бо один золотар, Дмитро на ім'я, що робив срібляні Артемідині храмки, та ремісникам заробіток чималий давав,

25 w hom, having brought in a crowd together, and those who did work about such things, he said, `Men, ye know that by this work we have our wealth;

згромадив він їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла заробіток ми маємо.

26 a nd ye see and hear, that not only at Ephesus, but almost in all Asia, this Paul, having persuaded, did turn away a great multitude, saying, that they are not gods who are made by hands;

І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув багатенно народу, говорячи, ніби то не боги, що руками пороблені.

27 a nd not only is this department in danger for us of coming into disregard, but also, that of the great goddess Artemis the temple is to be reckoned for nothing, and also her greatness is about to be brought down, whom all Asia and the world doth worship.'

І не тільки оце нам загрожує, що прийде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується, і буде зруйнована й велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ.

28 A nd they having heard, and having become full of wrath, were crying out, saying, `Great the Artemis of the Ephesians!'

Почувши ж оце, вони переповнились гнівом, та й стали кричати, говорячи: Артеміда ефеська велика!

29 a nd the whole city was filled with confusion, they rushed also with one accord into the theatre, having caught Gaius and Aristarchus, Macedonians, Paul's fellow-travellers.

І місто наповнилось заколотом. І кинулися однодушно до видовища, схопивши Павлових супутників Гая та Аристарха, македонян.

30 A nd on Paul's purposing to enter in unto the populace, the disciples were not suffering him,

Як Павло ж хотів у народ увійти, то учні його не пустили.

31 a nd certain also of the chief men of Asia, being his friends, having sent unto him, were entreating him not to venture himself into the theatre.

Також дехто з азійських начальників, що були йому приятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдававсь на видовище.

32 S ome indeed, therefore, were calling out one thing, and some another, for the assembly was confused, and the greater part did not know for what they were come together;

І кожен що інше кричав, бо збори бурхливі були, і багатенно з них навіть не знали, чого ради зібралися.

33 a nd out of the multitude they put forward Alexander -- the Jews thrusting him forward -- and Alexander having beckoned with the hand, wished to make defence to the populace,

А з народу взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олександер дав знака рукою, і хотів виправдатися перед народом.

34 a nd having known that he is a Jew, one voice came out of all, for about two hours, crying, `Great the Artemis of the Ephesians!'

А коли розпізнали, що юдеянин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: Артеміда ефеська велика!

35 A nd the public clerk having quieted the multitude, saith, `Men, Ephesians, why, who is the man that doth not know that the city of the Ephesians is a devotee of the great goddess Artemis, and of that which fell down from Zeus?

А як писар міський заспокоїв народ, то промовив: Мужі ефеські, яка ж то людина не знає, що місто Ефес то храмовий доглядач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?

36 t hese things, then, not being to be gainsaid, it is necessary for you to be quiet, and to do nothing rashly.

Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не робити необачно нічого.

37 ` For ye brought these men, who are neither temple-robbers nor speaking evil of your goddess;

А ви ж привели цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не зневажили.

38 i f indeed, therefore, Demetrius and the artificers with him with any one have a matter, court are held, and there are proconsuls; let them accuse one another.

Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на кого, то суди є на ринку й проконсули, один одного хай позивають.

39 ` And if ye seek after anything concerning other matters, in the legal assembly it shall be determined;

А коли чогось іншого допоминаєтеся, то те вирішиться на законнім зібранні.

40 f or we are also in peril of being accused of insurrection in regard to this day, there being no occasion by which we shall be able to give an account of this concourse;'

Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній розрух оскаржити можуть, і немає жадної причини, якою могли б виправдати це зборище.

41 a nd these things having said, he dismissed the assembly.

(19-40) І, промовивши це, розпустив він громаду.