1 A Prayer of Moses, the man of God. Lord, a habitation Thou -- Thou hast been, To us -- in generation and generation,

Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

2 B efore mountains were brought forth, And Thou dost form the earth and the world, Even from age unto age Thou God.

Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

3 T hou turnest man unto a bruised thing, And sayest, Turn back, ye sons of men.

Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

4 F or a thousand years in Thine eyes as yesterday, For it passeth on, yea, a watch by night.

Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

5 T hou hast inundated them, they are asleep, In the morning as grass he changeth.

Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

6 I n the morning it flourisheth, and hath changed, At evening it is cut down, and hath withered.

уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

7 F or we were consumed in Thine anger, And in Thy fury we have been troubled.

Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

8 T hou hast set our iniquities before Thee, Our hidden things at the light of Thy face,

Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

9 F or all our days pined away in Thy wrath, We consumed our years as a meditation.

Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

10 D ays of our years, in them seventy years, And if, by reason of might, eighty years, Yet their enlargement labour and vanity, For it hath been cut off hastily, and we fly away.

Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

11 W ho knoweth the power of Thine anger? And according to Thy fear -- Thy wrath?

Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

12 T o number our days aright let know, And we bring the heart to wisdom.

Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

13 T urn back, O Jehovah, till when? And repent concerning Thy servants.

Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

14 S atisfy us at morn Thy kindness, And we sing and rejoice all our days.

Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

15 C ause us to rejoice according to the days Wherein Thou hast afflicted us, The years we have seen evil.

Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

16 L et Thy work appear unto Thy servants, And Thine honour on their sons.

Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

17 A nd let the pleasantness of Jehovah our God be upon us, And the work of our hands establish on us, Yea, the work of our hands establish it!

і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!