1 A nd having risen thence, he doth come to the coasts of Judea, through the other side of the Jordan, and again do multitudes come together unto him, and, as he had been accustomed, again he was teaching them.

І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

2 A nd the Pharisees, having come near, questioned him, if it is lawful for a husband to put away a wife, tempting him,

І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

3 a nd he answering said to them, `What did Moses command you?'

А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

4 a nd they said, `Moses suffered to write a bill of divorce, and to put away.'

Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

5 A nd Jesus answering said to them, `For the stiffness of your heart he wrote you this command,

Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

6 b ut from the beginning of the creation, a male and a female God did make them;

Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

7 o n this account shall a man leave his father and mother, and shall cleave unto his wife,

Покине тому чоловік свого батька та матір,

8 a nd they shall be -- the two -- for one flesh; so that they are no more two, but one flesh;

і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

9 w hat therefore God did join together, let not man put asunder.'

Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

10 A nd in the house again his disciples of the same thing questioned him,

А вдома про це учні знов запитали Його.

11 a nd he saith to them, `Whoever may put away his wife, and may marry another, doth commit adultery against her;

І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

12 a nd if a woman may put away her husband, and is married to another, she committeth adultery.'

І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

13 A nd they were bringing to him children, that he might touch them, and the disciples were rebuking those bringing them,

Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

14 a nd Jesus having seen, was much displeased, and he said to them, `Suffer the children to come unto me, and forbid them not, for of such is the reign of God;

А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

15 v erily I say to you, whoever may not receive the reign of God, as a child -- he may not enter into it;'

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

16 a nd having taken them in his arms, having put hands upon them, he was blessing them.

І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

17 A nd as he is going forth into the way, one having run and having kneeled to him, was questioning him, `Good teacher, what may I do, that life age-during I may inherit?'

І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

18 A nd Jesus said to him, `Why me dost thou call good? no one good except One -- God;

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

19 t he commands thou hast known: Thou mayest not commit adultery, Thou mayest do no murder, Thou mayest not steal, Thou mayest not bear false witness, Thou mayest not defraud, Honour thy father and mother.'

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

20 A nd he answering said to him, `Teacher, all these did I keep from my youth.'

А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

21 A nd Jesus having looked upon him, did love him, and said to him, `One thing thou dost lack; go away, whatever thou hast -- sell, and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven, and come, be following me, having taken up the cross.'

Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

22 A nd he -- gloomy at the word -- went away sorrowing, for he was having many possessions.

А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

23 A nd Jesus having looked round, saith to his disciples, `How hardly shall they who have riches enter into the reign of God!'

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

24 A nd the disciples were astonished at his words, and Jesus again answering saith to them, `Children, how hard is it to those trusting on the riches to enter into the reign of God!

І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

25 I t is easier for a camel through the eye of the needle to enter, than for a rich man to enter into the reign of God.'

Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

26 A nd they were astonished beyond measure, saying unto themselves, `And who is able to be saved?'

А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

27 A nd Jesus, having looked upon them, saith, `With men it is impossible, but not with God; for all things are possible with God.'

Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

28 A nd Peter began to say to him, `Lo, we left all, and we followed thee.'

А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

29 A nd Jesus answering said, `Verily I say to you, there is no one who left house, or brothers, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or fields, for my sake, and for the good news',

Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

30 w ho may not receive an hundredfold now in this time, houses, and brothers, and sisters, and mothers, and children, and fields, with persecutions, and in the age that is coming, life age-during;

і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

31 a nd many first shall be last, and the last first.'

І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

32 A nd they were in the way going up to Jerusalem, and Jesus was going before them, and they were amazed, and following they were afraid. And having again taken the twelve, he began to tell them the things about to happen to him,

Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

33 - - `Lo, we go up to Jerusalem, and the Son of Man shall be delivered to the chief priests, and to the scribes, and they shall condemn him to death, and shall deliver him to the nations,

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

34 a nd they shall mock him, and scourge him, and spit on him, and kill him, and the third day he shall rise again.'

і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

35 A nd there come near to him James and John, the sons of Zebedee, saying, `Teacher, we wish that whatever we may ask for ourselves, thou mayest do for us;'

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

36 a nd he said to them, `What do ye wish me to do for you?'

А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

37 a nd they said to him, `Grant to us that, one on thy right hand and one on thy left, we may sit in thy glory;'

Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

38 a nd Jesus said to them, `Ye have not known what ye ask; are ye able to drink of the cup that I drink of, and with the baptism that I am baptized with -- to be baptized?'

А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

39 A nd they said to him, `We are able;' and Jesus said to them, `Of the cup indeed that I drink of, ye shall drink, and with the baptism that I am baptized with, ye shall be baptized;

Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

40 b ut to sit on my right and on my left, is not mine to give, but -- to those for whom it hath been prepared.'

А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

41 A nd the ten having heard, began to be much displeased at James and John,

Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

42 b ut Jesus having called them near, saith to them, `Ye have known that they who are considered to rule the nations do exercise lordship over them, and their great ones do exercise authority upon them;

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

43 b ut not so shall it be among you; but whoever may will to become great among you, he shall be your minister,

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

44 a nd whoever of you may will to become first, he shall be servant of all;

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

45 f or even the Son of Man came not to be ministered to, but to minister, and to give his life a ransom for many.'

Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

46 A nd they come to Jericho, and as he is going forth from Jericho, with his disciples and a great multitude, a son of Timaeus -- Bartimaeus the blind -- was sitting beside the way begging,

І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

47 a nd having heard that it is Jesus the Nazarene, he began to cry out, and to say, `The Son of David -- Jesus! deal kindly with me;'

І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

48 a nd many were rebuking him, that he might keep silent, but the more abundantly he cried out, `Son of David, deal kindly with me.'

І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

49 A nd Jesus having stood, he commanded him to be called, and they call the blind man, saying to him, `Take courage, rise, he doth call thee;'

І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

50 a nd he, having cast away his garment, having risen, did come unto Jesus.

А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

51 A nd answering, Jesus saith to him, `What wilt thou I may do to thee?' and the blind man said to him, `Rabboni, that I may see again;'

А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

52 a nd Jesus said to him, `Go, thy faith hath saved thee:' and immediately he saw again, and was following Jesus in the way.

Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.