1 A nd Eliphaz the Temanite answereth and saith: --

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 H ath one tried a word with thee? -- Thou art weary! And to keep in words who is able?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

3 L o, thou hast instructed many, And feeble hands thou makest strong.

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

4 T he stumbling one do thy words raise up, And bowing knees thou dost strengthen.

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

5 B ut now, it cometh in unto thee, And thou art weary; It striketh unto thee, and thou art troubled.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

6 I s not thy reverence thy confidence? Thy hope -- the perfection of thy ways?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

7 R emember, I pray thee, Who, being innocent, hath perished? And where have the upright been cut off?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

8 A s I have seen -- ploughers of iniquity, And sowers of misery, reap it!

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

9 F rom the breath of God they perish, And from the spirit of His anger consumed.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

10 T he roaring of a lion, And the voice of a fierce lion, And teeth of young lions have been broken.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

11 A n old lion is perishing without prey, And the whelps of the lioness do separate.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

12 A nd unto me a thing is secretly brought, And receive doth mine ear a little of it.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

13 I n thoughts from visions of the night, In the falling of deep sleep on men,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

14 F ear hath met me, and trembling, And the multitude of my bones caused to fear.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

15 A nd a spirit before my face doth pass, Stand up doth the hair of my flesh;

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

16 I t standeth, and I discern not its aspect, A similitude over-against mine eyes, Silence! and a voice I hear:

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 ` Is mortal man than God more righteous? Than his Maker is a man cleaner?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

18 L o, in His servants He putteth no credence, Nor in His messengers setteth praise.'

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

19 A lso -- the inhabitants of houses of clay, (Whose foundation in the dust, They bruise them before a moth.)

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

20 F rom morning to evening are beaten down, Without any regarding, for ever they perish.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

21 H ath not their excellency been removed with them? They die, and not in wisdom!

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...