1 A tunci Elifaz din Teman a luat cuvântul şi i-a zis:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 „ Dacă ar îndrăzni cineva să-ţi vorbească, te vei supăra? Dar cine ar putea să tacă?

Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

3 I ată că tu i-ai învăţat pe mulţi, tu ai întărit mâinile slăbite.

Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

4 C uvintele tale i-au ridicat pe cei ce se clătinau şi au întărit genunchii care se îndoiau.

того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

5 D ar acum necazul a venit asupra ta şi eşti descurajat; te atinge şi te laşi copleşit.

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...

6 N u este oare frica de Dumnezeu încrederea ta, iar curăţia căilor tale nu este ea nădejdea ta?

Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?

7 G ândeşte-te, te rog! A pierit vreodată un om nevinovat? Sau au fost vreodată cei drepţi nimiciţi?

Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

8 A şa cum am văzut eu, cei care ară răutatea şi seamănă necazul, le culeg roadele.

Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:

9 S uflarea lui Dumnezeu îi nimiceşte, iar izbucnirea mâniei Sale îi mistuie.

вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!

10 U rletul leului, răgetul leului fioros încetează şi colţii leilor tineri sunt zdrobiţi.

Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.

11 L eul cel puternic piere din lipsă de pradă, iar puii leoaicei sunt risipiţi.

Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.

12 M i s-a spus un cuvânt pe ascuns, urechea mea a auzit o şoaptă.

І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.

13 Î n mijlocul frământărilor din timpul vedeniilor nopţii, când oamenii sunt cuprinşi de un somn adânc,

у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,

14 m -au năpădit frica şi cutremurul şi-au început să-mi tremure oasele.

спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,

15 U n duh a trecut uşor prin faţa mea; atunci părul de pe trup mi s-a zbârlit.

і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...

16 S -a oprit, dar nu i-am putut desluşi înfăţişarea; conturul cuiva era înaintea ochilor mei. Şi am auzit un glas care şoptea:

Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:

17 « Poate omul să fie drept înaintea lui Dumnezeu? Poate el să fie curat înaintea Făcătorului său?

Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?

18 D acă nu se încrede El nici chiar în slujitorii Săi şi găseşte greşeli chiar şi la îngerii Săi,

Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!

19 c u atât mai mult la cei ce trăiesc în case de lut, ale căror temelii sunt în ţărână şi care sunt striviţi mai uşor decât o molie.

Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!

20 D e dimineaţa până seara sunt nimiciţi; pier şi sunt daţi uitării pentru totdeauna.

Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...

21 N u le este smulsă oare funia cortului lor? Ei mor însă fără să fi dobândit înţelepciune.»

Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...