1 C ine a crezut mesajul nostru? Cui i-a fost descoperit braţul Domnului ?

Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?

2 E l a crescut înaintea Lui ca un lăstar, ca o rădăcină ieşită dintr-un pământ uscat; nu avea nici frumuseţe, nici strălucire care să ne atragă, nu era nimic în înfăţişarea Lui care să ne placă.

Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!

3 D ispreţuit şi părăsit de oameni, Om al durerii şi obişnuit cu suferinţa, era atât de dispreţuit, încât oamenii îşi ascundeau faţa de El, iar noi nu L-am luat în seamă.

Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...

4 Î ntr-adevăr, El a luat asupra Lui neputinţele noastre şi a purtat bolile noastre. Noi însă L-am considerat lovit, zdrobit de Dumnezeu şi nenorocit.

Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...

5 D ar El era străpuns pentru păcatele noastre, zdrobit pentru fărădelegile noastre; pedeapsa care ne dă pacea era peste El şi prin rănile Lui suntem vindecaţi.

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!

6 N oi rătăceam cu toţii ca nişte oi, fiecare urmându-şi propriul drum, dar Domnul a pus asupra Lui nelegiuirea noastră, a tuturor.

Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!

7 C ând a fost asuprit şi chinuit, El nu Şi-a deschis gura. Ca un miel care este dus la tăiere şi ca o oaie care tace înaintea celui ce o tunde, tot aşa nici El nu Şi-a deschis gura.

Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...

8 A fost luat prin forţă şi judecată nedreaptă. Dar cine din generaţia Sa s-ar fi gândit că El era şters de pe tărâmul celor vii şi lovit pentru nelegiuirile poporului Meu?

Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...

9 I -au pus mormântul lângă al celor răi şi L-au aşezat în mormântul celui bogat, deşi El nu a săvârşit nici un act de violenţă şi în gura Lui nu s-a găsit nici o înşelăciune.

І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...

10 D omnul însă a vrut să-L zdrobească prin suferinţă. Dar după ce Îşi va da viaţa ca jertfă pentru vină, Îşi va vedea urmaşii şi va trăi multe zile, iar voia Domnului va propăşi prin El.

Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!

11 « La sfârşitul suferinţelor Lui va vedea lumina şi va fi mulţumit; prin cunoştinţa Sa Robul Meu cel drept va îndreptăţi pe mulţi şi le va purta nelegiuirile.

Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.

12 D e aceea Îi voi da o parte la un loc cu cei mari şi va împărţi prada cu cel puternic, căci S-a dat pe Sine Însuşi la moarte şi a fost numărat alături de cei nelegiuiţi. Totuşi El a purtat păcatul celor mulţi şi a mijlocit pentru cei păcătoşi.»

Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!