1 U n răspuns blând potoleşte furia, dar o vorbă aspră provoacă mânia.

Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.

2 L imba înţelepţilor foloseşte corect cunoştinţa, dar gura proştilor împroaşcă nebunie.

Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.

3 O chii Domnului sunt în orice loc, supraveghindu-i atât pe cei răi, cât şi pe cei buni.

Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.

4 L imba care aduce însănătoşire este un pom de viaţă, dar limba stricată zdrobeşte duhul.

Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.

5 P rostul dispreţuieşte învăţătura tatălui său, dar cine primeşte mustrarea este înţelept.

Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.

6 Î n casa celui drept este mare bogăţie, dar câştigul celor răi le aduce necaz.

Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.

7 B uzele celor înţelepţi răspândesc cunoştinţă, nu tot aşa face şi inima proştilor.

Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.

8 J ertfa celor răi este o urâciune înaintea Domnului, dar rugăciunea celor drepţi Îi este plăcută.

Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.

9 C alea celor răi este o urâciune înaintea Domnului, dar El îi iubeşte pe cei ce urmăresc dreptatea.

Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.

10 O disciplinare severă îl aşteaptă pe cel ce părăseşte cărarea, iar cine dispreţuieşte mustrarea va muri.

Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.

11 L ocuinţa Morţilor şi Locul Nimicirii sunt înaintea Domnului; cu cât mai mult inimile fiilor oamenilor!

Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!

12 B atjocoritorului nu-i place să fie mustrat; de aceea nu va merge la cei înţelepţi.

Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.

13 O inimă veselă înseninează faţa, dar, prin îndurerarea inimii, duhul este zdrobit.

Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.

14 I nima celor pricepuţi caută cunoştinţă, dar gura celor proşti se hrăneşte cu prostie.

Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.

15 T oate zilele celui nenorocit sunt rele, dar cel cu inima voioasă are parte de un ospăţ necurmat.

Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.

16 M ai bine puţin, dar cu frică de Domnul, decât o mare bogăţie cu tulburare.

Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.

17 M ai bine o mâncare de legume unde este dragoste, decât un bou îngrăşat unde este ură.

Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.

18 O mul iute la mânie provoacă certuri, dar cel încet la mânie potoleşte cearta.

Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.

19 D rumul leneşului este ca o barieră de spini, dar cărarea celor drepţi este netezită.

Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.

20 U n fiu înţelept aduce bucurie tatălui său, dar omul prost îşi dispreţuieşte mama.

Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.

21 P rostia este o bucurie pentru cel fără minte, dar omul priceput păstrează drumul drept.

Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.

22 F ără sfat planurile dau greş, dar ele reuşesc când sunt mulţi sfetnici.

Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.

23 P entru un om este o bucurie să dea un răspuns iscusit şi ce bună este o vorbă spusă la timpul potrivit!

Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!

24 P entru cel înţelept cărarea vieţii duce în sus, ca să-l abată de la Locuinţa Morţilor, care este jos.

Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.

25 D omnul distruge casa celor mândri, dar întăreşte hotarele văduvei.

Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.

26 G ândurile rele sunt o urâciune înaintea Domnului, dar cuvintele plăcute sunt curate.

Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.

27 C el lacom de câştig aduce necaz asupra familiei lui, dar cel ce urăşte mita va trăi.

Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.

28 I nima celui drept cântăreşte răspunsurile, dar gura celor răi împroaşcă lucruri rele.

Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.

29 D omnul este departe de cei răi, dar ascultă rugăciunea celor drepţi.

Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.

30 O privire voioasă înveseleşte inima şi veştile bune dau sănătate oaselor.

Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.

31 C el ce ascultă mustrarea care duce la viaţă va locui printre înţelepţi.

Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.

32 C ine ignoră corectarea se dispreţuieşte pe sine, dar cine ascultă mustrarea dobândeşte înţelepciune.

Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.

33 F rica de Domnul îl învaţă pe om înţelepciunea, iar smerenia merge înaintea gloriei.

Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.