1 P roverbele lui Solomon: Un fiu înţelept aduce bucurie tatălui său, dar un fiu prost îşi întristează mama.

Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.

2 C omorile obţinute prin înşelăciune nu folosesc la nimic, dar dreptatea salvează de la moarte.

Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.

3 D omnul nu va lăsa pe cel drept să sufere de foame, dar El îndepărtează pofta celor răi.

Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.

4 M âinile leneşe aduc sărăcie unui om, dar mâinile harnice îl îmbogăţesc.

Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.

5 C ine strânge vara este un fiu înţelept, dar cine doarme în timpul secerişului este un fiu care aduce ruşine.

Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.

6 P e capul celui drept sunt binecuvântări, dar gura celor răi ascunde violenţă.

Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.

7 A mintirea celui drept este binecuvântată, dar numele celor răi va putrezi.

Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.

8 C ine are o inimă înţeleaptă primeşte poruncile, dar pălăvrăgeala nebunului duce la ruină.

Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.

9 C ine umblă în integritate merge în siguranţă, dar cine apucă pe căi strâmbe va fi descoperit.

Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.

10 C ine clipeşte răutăcios din ochi provoacă întristare, iar pălăvrăgeala nebunului duce la ruină.

Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.

11 G ura celui drept este un izvor de viaţă, dar gura celor răi ascunde violenţă.

Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

12 U ra provoacă certuri, dar dragostea acoperă toate greşelile.

Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.

13 P e buzele omului priceput se găseşte înţelepciune, dar nuiaua este pentru spinarea celui fără minte.

В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.

14 Î nţelepţii păstrează cunoştinţa, dar gura nebunilor atrage ruina.

Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.

15 A verea este o cetate întărită pentru cel bogat, iar lipsa este ruina celor săraci.

Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.

16 C âştigul celui drept este folosit pentru viaţă, dar venitul celui rău este folosit pentru păcat.

Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.

17 C ine ia seama la disciplinare este pe calea către viaţă, dar cine ignoră corectarea se rătăceşte.

Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.

18 C ine ascunde ura are buze mincinoase, şi oricine răspândeşte bârfa este un prost.

Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.

19 Î n mulţimea de cuvinte păcatul nu lipseşte, dar cel ce-şi ţine în frâu buzele este chibzuit.

Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.

20 L imba celui drept este argint ales, dar inima celui rău este de mică valoare.

Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.

21 B uzele celui drept hrănesc pe mulţi, dar proştii mor din lipsă de judecată.

Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.

22 B inecuvântarea Domnului îmbogăţeşte şi El nu adaugă nici un necaz la ea.

Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.

23 P entru cel prost este o plăcere să facă răul, dar omul priceput îşi găseşte plăcerea în înţelepciune.

Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.

24 C elui rău, de ceea ce se teme, aceea i se va întâmpla, dar celor drepţi li se va împlini dorinţa.

Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.

25 C ând trece furtuna, cel rău nu mai este, dar cel drept este o temelie veşnică.

Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.

26 C a oţetul pentru dinţi şi ca fumul pentru ochi, aşa este leneşul pentru cei ce-l trimit.

Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.

27 F rica de Domnul prelungeşte zilele, dar anii celui rău vor fi scurtaţi.

Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.

28 N ădejdea celor drepţi este bucurie, dar speranţa celor răi va pieri.

Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.

29 C alea Domnului este un refugiu pentru cel integru, dar este o ruină pentru cei ce fac răul.

Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.

30 C el drept nu va fi dezrădăcinat niciodată, dar cei răi nu vor locui în ţară.

Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.

31 G ura celui drept aduce înţelepciune, dar limba care vorbeşte lucruri stricate va fi nimicită.

Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

32 B uzele celui drept ştiu ce este potrivit, dar gura celor răi spune numai lucruri stricate.

Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.