1 C el rău fuge, deşi nu este urmărit, dar cei drepţi îndrăznesc ca un leu.

Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.

2 C ând o ţară este răzvrătită, are mulţi conducători, dar cu un om priceput şi cunoscător stabilitatea este menţinută.

Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.

3 U n om sărac care-i asupreşte pe cei sărmani este ca o ploaie torenţială care aduce lipsă de hrană.

Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.

4 C ei ce părăsesc Legea îi laudă pe cei răi, dar cei ce păzesc Legea îi confruntă.

Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.

5 O amenii răi nu înţeleg justiţia, dar cei ce caută pe Domnul o înţeleg în totalitate.

Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.

6 M ai bine un sărac care umblă în integritatea lui, decât un bogat ale cărui căi sunt corupte.

Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.

7 C el ce păzeşte Legea este un fiu priceput, dar cel ce se însoţeşte cu cei lacomi îşi face de ruşine tatăl.

Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.

8 C ine îşi înmulţeşte averea prin dobândă excesivă strânge pentru cel milos faţă de săraci.

Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.

9 D acă cineva refuză să mai asculte Legea, chiar şi rugăciunea lui este privită ca fiind o urâciune.

Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.

10 C ine conduce pe cel drept pe o cale rea va cădea el însuşi în propria-i groapă, dar cei integri vor primi o bună moştenire.

Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.

11 O mul bogat se poate considera înţelept, dar un sărac chibzuit îi cunoaşte valoarea.

Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.

12 C ând triumfă cei drepţi este un mare entuziasm, dar când se ridică cei răi oamenii se ascund.

Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.

13 C ine îşi ascunde păcatele nu va propăşi, dar oricine le mărturiseşte şi renunţă la ele va găsi milă.

Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.

14 B inecuvântat este omul care este întotdeauna precaut, dar cel ce-şi împietreşte inima va cădea în necaz.

Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.

15 C a un leu răgind şi ca un urs atacând, aşa este cel rău care domneşte peste un popor sărac.

Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.

16 P rinţul fără pricepere este un tiran, dar cel ce urăşte venitul din jaf va avea multe zile.

Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.

17 U n om chinuit de vinovăţia crimei va fi fugar până la moarte. Nimeni să nu-l susţină!

Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!

18 C el ce umblă în integritate va fi salvat, dar omul ale cărui căi sunt corupte va cădea pe neaşteptate.

Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.

19 C ine îşi lucrează pământul se va sătura de pâine, dar cel ce umblă după deşertăciuni se va sătura de sărăcie.

Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.

20 U n om credincios va fi binecuvântat pe deplin, dar cel nerăbdător să se îmbogăţească nu va rămâne nepedepsit.

Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.

21 N u este bine să fii părtinitor – chiar şi pentru o bucată de pâine omul poate să păcătuiască.

Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.

22 U n om zgârcit este nerăbdător să se îmbogăţească, dar nu ştie că-l aşteaptă sărăcia.

Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.

23 C el ce mustră un om câştigă mai multă apreciere în cele din urmă, decât cel care are o limbă linguşitoare.

Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.

24 C ine fură pe tatăl său sau pe mama sa şi zice că nu este un păcat, este confrate cu cel ce pustieşte.

Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.

25 U n om lacom stârneşte certuri, dar cel ce se încrede în Domnul va fi săturat din belşug.

Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.

26 C el ce se încrede în inima lui este un prost, dar cine umblă în înţelepciune va fi salvat.

Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.

27 C ine dă săracului nu va duce lipsă, dar cine închide ochii va avea parte de multe blesteme.

Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.

28 C ând se ridică cei răi, oamenii se ascund, dar când pier ei, cei drepţi se înmulţesc.

Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.