1 F iul meu, dacă ai girat pentru semenul tău, dacă ai bătut palma pentru un străin,

Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

2 d acă eşti legat de ceea ce ai spus şi eşti prins de cuvintele gurii tale,

ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

3 i ată ce să faci acum, fiule, ca să te eliberezi, căci ai căzut în mâna semenului tău: smereşte-te îndată şi stăruieşte înaintea semenului tău!

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

4 N u da somn ochilor tăi, nici odihnă pleoapelor tale.

не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

5 E liberează-te pe tine însuţi ca o gazelă din mâna vânătorului, ca o pasăre din plasa păsărarului.

рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

6 D u-te la furnică, leneşule! Uită-te cu atenţie la căile ei şi fii înţelept!

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

7 D eşi nu are nici conducător, nici supraveghetor, nici dregător,

нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

8 t otuşi, ea îşi strânge provizii în timpul verii şi adună hrană la vremea secerişului.

вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

9 C ât timp vei mai sta culcat, leneşule? Când te vei scula din somnul tău?

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

10 S ă mai dormi puţin, să mai aţipeşti puţin, să mai încrucişezi puţin mâinile ca să dormi…

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

11 ş i sărăcia vine peste tine ca un hoţ, iar lipsa – ca un om înarmat.

і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

12 O mul de nimic, individul nelegiuit umblă cu neadevărul în gură,

Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

13 c lipeşte răutăcios din ochi, dă din picior şi face semn cu degetele;

він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

14 u nelteşte răul cu lucrurile stricate din inima lui şi întotdeauna răspândeşte discordii.

в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

15 D e aceea distrugerea lui va veni pe neaşteptate; va fi zdrobit deodată şi fără leac.

тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

16 I ată şase lucruri pe care le urăşte Domnul, sunt chiar şapte cele pe care le dispreţuieşte:

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

17 o chii sfidători, limba mincinoasă, mâinile care varsă sânge nevinovat,

очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

18 i nima care urzeşte planuri nelegiuite, picioarele care aleargă repede la rău,

серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

19 m artorul mincinos, care rosteşte minciuni, şi cel ce răspândeşte discordii între fraţi. Avertisment împotriva adulterului

свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

20 F iul meu, păstrează îndrumările tatălui tău şi nu uita învăţătura mamei tale.

Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

21 L eagă-le pentru totdeauna la pieptul tău, prinde-le în jurul gâtului tău.

Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

22 C ând mergi, acestea te vor conduce; când dormi, te vor veghea; iar când te vei trezi, îţi vor vorbi.

Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

23 C ăci porunca este o candelă, învăţătura este o lumină, iar mustrarea disciplinară este calea spre viaţă.

Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

24 E le te vor proteja de femeia imorală, de limba măgulitoare a femeii străine.

щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

25 N -o pofti în inima ta pentru frumuseţea ei şi nu te lăsa fascinat de pleoapele ei.

Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

26 C ăci din cauza femeii prostituate, ajungi să rămâi doar cu o bucată de pâine, şi soţia altuia îţi răpeşte viaţa îmbelşugată.

бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

27 P oate cineva să ia foc în sân fără să i se ardă hainele?

Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

28 S au poate merge cineva pe cărbuni aprinşi fără să-i ardă picioarele?

Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

29 T ot aşa este şi cu cel ce se culcă cu soţia altuia: oricine se atinge de ea nu va rămâne nepedepsit.

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

30 O amenii nu dispreţuiesc un hoţ dacă el fură ca să-şi aline foamea când este înfometat,

Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

31 î nsă dacă este prins va plăti înşeptit, chiar dacă va trebui să dea toată averea din casa lui.

та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

32 U n om care comite adulter însă este fără minte! Oricine face aşa îşi ruinează sufletul.

Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

33 V a avea parte de răni şi dezonoare, iar ruşinea nu i se va şterge.

побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

34 C ăci gelozia înfurie pe un bărbat, şi el nu va avea milă în ziua răzbunării;

бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

35 n u va accepta nici o despăgubire şi va refuza darul, oricât de mare ar fi el.

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!