1 A tunci nişte farisei şi nişte cărturari au venit din Ierusalim la Isus şi L-au întrebat:

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

2 – De ce ucenicii Tăi încalcă tradiţia bătrânilor ? Căci ei nu-şi spală mâinile înainte să mănânce!

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

3 I sus le-a răspuns: – Dar voi de ce încălcaţi porunca lui Dumnezeu de dragul tradiţiei voastre?

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

4 C ăci Dumnezeu a zis: „Cinsteşte-i pe tatăl tău şi pe mama ta!“ şi „Cel ce îşi blestemă tatăl sau mama trebuie să fie pedepsit cu moartea“.

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

5 Î nsă voi ziceţi: „Dacă cineva îi spune tatălui său sau mamei sale: «Orice ai putea primi de la mine este deja închinat ca dar lui Dumnezeu!»,

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

6 a cela nu mai este dator să-şi cinstească tatăl (sau mama) “. Şi anulaţi astfel Cuvântul lui Dumnezeu de dragul tradiţiei voastre.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

7 I pocriţilor! Bine a profeţit Isaia despre voi când a zis:

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

8 „ Poporul acesta Mă cinsteşte cu buzele, dar inima lui este departe de Mine!

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

9 D egeaba însă Mi se închină ei, dând ca învăţături nişte porunci de-ale oamenilor!“ Lucrurile care-l spurcă pe om

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

10 I sus a chemat mulţimea şi a zis: „Ascultaţi şi înţelegeţi!

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

11 N u ceea ce intră în gură îl spurcă pe om, ci ceea ce iese din gură, aceea îl spurcă pe om!“

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

12 A tunci ucenicii Lui au venit şi I-au zis: – Ştii că fariseii s-au poticnit la auzul acestor cuvinte?

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

13 I sus le-a răspuns: – Orice plantă pe care nu a sădit-o Tatăl Meu ceresc va fi dezrădăcinată.

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 L ăsaţi-i; sunt nişte călăuze oarbe (pentru cei orbi). Şi dacă un orb călăuzeşte un alt orb, amândoi vor cădea în groapă.

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

15 P etru I-a zis: – Explică-ne pilda aceasta!

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

16 I sus a zis: – Şi voi tot fără pricepere sunteţi?

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

17 N u înţelegeţi că orice intră în gură merge în stomac, iar apoi este aruncat afară, în latrină?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 D ar ceea ce iese din gură vine din inimă şi aceea îl spurcă pe om.

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

19 C ăci din inimă ies gândurile rele, crimele, adulterele, curviile, furturile, mărturiile mincinoase şi blasfemiile.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

20 A cestea sunt lucrurile care îl spurcă pe om! Însă a mânca cu mâinile nespălate nu-l spurcă pe om! Credinţa canaanitei

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

21 I sus a plecat de acolo şi S-a dus în părţile Tirului şi ale Sidonului.

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

22 Ş i iată că o femeie canaanită din acea regiune a venit strigând: – Ai milă de mine, Doamne, Fiul lui David! Fiica mea este demoniacă şi suferă cumplit!

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

23 I sus nu i-a răspuns nimic. Ucenicii s-au apropiat şi L-au rugat, zicându-i: – Dă-i drumul, căci continuă să strige după noi!

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

24 I sus însă le-a răspuns: – Nu sunt trimis decât la oile pierdute ale casei lui Israel.

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

25 D ar ea a venit şi I s-a închinat, zicând: – Doamne, ajută-mă!

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

26 I sus i-a răspuns: – Nu este bine să se ia pâinea copiilor şi să se arunce la căţeluşi!

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

27 – Da, Doamne, a zis ea, dar şi căţeluşii mănâncă firimiturile care cad de la masa stăpânilor lor!

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

28 A tunci Isus i-a răspuns: – O, femeie, mare este credinţa ta! Să ţi se facă după cum doreşti! Şi fiica ei a fost vindecată chiar în ceasul acela. Isus hrăneşte peste patru mii de oameni

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

29 I sus a plecat de acolo şi a mers de-a lungul Mării Galileii. Apoi a urcat pe munte şi S-a aşezat acolo.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

30 A u venit la El mulţimi mari de oameni, având cu ei şchiopi, orbi, schilozi, muţi şi mulţi alţi bolnavi. I-au aşezat la picioarele Lui, iar El i-a vindecat,

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

31 a stfel că mulţimea s-a minunat văzând că cei muţi vorbesc, cei schilozi se însănătoşesc, cei şchiopi umblă, iar cei orbi văd; şi Îl slăveau pe Dumnezeul lui Israel.

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

32 I sus i-a chemat pe ucenicii Săi şi le-a zis: – Mi-e milă de mulţime, pentru că sunt deja trei zile de când stau cu Mine şi nu au ce să mănânce. Nu vreau să-i las să plece flămânzi, ca nu cumva să leşine pe drum.

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

33 U cenicii I-au zis: – De unde să luăm în pustia aceasta atâtea pâini, ca să se sature o asemenea mulţime?!

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

34 I sus i-a întrebat: – Câte pâini aveţi? – Şapte … şi câţiva peştişori, I-au răspuns ei.

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

35 I sus i-a poruncit mulţimii să se aşeze pe pământ.

І Він ізвелів на землі посідати народові.

36 A poi a luat cele şapte pâini şi peştişorii, a adus mulţumiri, le-a frânt şi le-a dat ucenicilor, iar ucenicii le-au împărţit mulţimilor.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

37 A u mâncat toţi şi s-au săturat; şi au strâns şapte coşuri pline cu firimiturile rămase.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

38 C ei ce mâncaseră erau patru mii de bărbaţi, în afară de femei şi de copii.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

39 D upă ce le-a dat drumul mulţimilor, Isus S-a suit în barcă şi S-a dus în regiunea Magadan.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.