1 A tunci nişte Farisei şi nişte cărturari din Ierusalim au venit la Isus, şi I-au zis:

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

2 P entru ce calcă ucenicii Tăi datina bătrînilor? Căci nu-şi spală mînile cînd mănîncă.``

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

3 D rept răspuns, El le -a zis:,, Dar voi de ce călcaţi porunca lui Dumnezeu în folosul datinei voastre?

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

4 C ăci Dumnezeu a zis:, Cinsteşte pe tatăl tău şi pe mama ta;` şi:, Cine va grăi de rău pe tatăl său sau pe mama sa, să fie pedepsit negreşit cu moartea.`

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

5 D ar voi ziceţi:, Cine va zice tatălui său sau mamei sale:, Ori cu ce te-aş putea ajuta, l-am închinat lui Dumnezeu,`

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

6 n u mai este ţinut să cinstească pe tatăl său sau pe mama sa. Şi aţi desfiinţat astfel cuvîntul lui Dumnezeu în folosul datinei voastre.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

7 F ăţărnicilor, bine a proorocit Isaia despre voi, cînd a zis:

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

8 N orodul acesta se apropie de Mine cu gura şi mă cinsteşte cu buzele, dar inima lui este departe de Mine.

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

9 D e geaba Mă cinstesc ei, învăţînd ca învăţături nişte porunci omeneşti.``

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

10 I sus a chemat mulţimea la Sine, şi a zis:,, Ascultaţi, şi înţelegeţi:

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

11 N u ce intră în gură spurcă pe om; ci ce iese din gură, aceea spurcă pe om.``

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

12 A tunci ucenicii Lui s'au apropiat, şi I-au zis:,,Ştii că Fariseii au găsit pricină de poticnire în cuvintele, pe cari le-au auzit?``

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

13 D rept răspuns, El le -a zis:,, Orice răsad, pe care nu l -a sădit Tatăl Meu cel ceresc, va fi smuls din rădăcină.

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 L ăsaţi -i: sînt nişte călăuze oarbe; şi cînd un orb călăuzeşte pe un alt orb, vor cădea amîndoi în groapă.``

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

15 P etru a luat cuvîntul, şi I -a zis:,, Desluşeşte-ne pilda aceasta.``

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

16 I sus a zis:,,Şi voi tot fără pricepere sînteţi?

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

17 N u înţelegeţi că orice intră în gură merge în pîntece, şi apoi este aruncat afară în hazna?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 D ar, ce iese din gură, vine din inimă, şi aceea spurcă pe om.

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

19 C ăci din inimă ies gîndurile rele, uciderile, preacurviile, curviile, furtişagurile, mărturiile mincinoase, hulele.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

20 I ată lucrurile cari spurcă pe om; dar a mînca cu mînile nespălate nu spurcă pe om.``

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

21 I sus, după ce a plecat de acolo, S'a dus în părţile Tirului şi ale Sidonului.

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

22 Ş i iată că o femeie cananeancă, a venit din ţinuturile acelea, şi a început să strige către El:,, Ai milă de mine, Doamne, Fiul lui David! Fiică-mea este muncită rău de un drac.``

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

23 E l nu i -a răspuns nici un cuvînt. Şi ucenicii Lui s'au apropiat şi L-au rugat stăruitor:,, Dă -i drumul, căci strigă după noi.``

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

24 D rept răspuns, El a zis:,, Eu nu sînt trimes decît la oile pierdute ale casei lui Israel.``

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

25 D ar ea a venit şi I s'a închinat, zicînd:,, Doamne, ajută-mi!``

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

26 D rept răspuns, El i -a zis:,, Nu este bine să iei pînea copiilor, şi s'o arunci la căţei!``

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

27 D a, Doamne``, a zis ea,,, dar şi căţeii mănîncă fărămiturile cari cad de la masa stăpînilor lor.``

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

28 A tunci Isus i -a zis:,, O, femeie, mare este credinţa Ta; facă-ţi-se cum voieşti.`` Şi fiica ei s'a tămăduit chiar în ceasul acela.

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

29 I sus a plecat din locurile acelea, şi a venit lîngă marea Galileii. S'a suit pe munte, şi a şezut jos acolo.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

30 A tunci au venit la El multe noroade, avînd cu ele şchiopi, orbi, muţi, ciungi, şi mulţi alţi bolnavi I-au pus la picioarele Lui, şi El i -a tămăduit;

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

31 a şa că noroadele se mirau, cînd au văzut că muţii vorbesc, ciungii se însănătoşează, şchopii umblă şi orbii văd; şi slăveau pe Dumnezeul lui Israel.

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

32 I sus a chemat pe ucenicii Săi, şi le -a zis:,, Mi-este milă de gloata aceasta; căci iată că de trei zile aşteaptă lîngă Mine, şi n'au ce mînca. Nu vreau să le dau drumul flămînzi, ca nu cumva să leşine de foame pe drum.``

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

33 U cenicii I-au zis:,, De unde să luăm în pustia aceasta atîtea pîni ca să săturăm atîta gloată?``

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

34 C îte pîni aveţi?`` i -a întrebat Isus.,,Şapte``, I-au răspuns ei,,,şi puţini peştişori``

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

35 A tunci Isus a poruncit norodului să şadă pe pămînt.

І Він ізвелів на землі посідати народові.

36 A luat cele şapte pîni şi peştişorii, şi, dupăce a mulţămit lui Dumnezeu, a frînt, şi a dat ucenicilor, iar ucenicii au împărţit norodului.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

37 A u mîncat toţi şi s'au săturat; şi s'au ridicat şapte coşniţe pline cu rămăşiţele de fărămituri.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

38 C ei ce mîncaseră erau patru mii de bărbaţi, afară de femei şi de copii.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

39 Î n urmă Isus a dat drumul noroadelor, S'a suit în corabie, şi a trecut în ţinutul Magdalei.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.