1 E u sînt omul care a văzut suferinţa supt nuiaua urgiei Lui.

Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,

2 E l m'a dus, m'a mînat în întunerec, şi nu în lumină.

Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...

3 N umai împotriva mea îşi întinde şi îşi întoarce mîna, toată ziua.

Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...

4 M i -a prăpădit carnea şi pielea, şi mi -a zdrobit oasele.

Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,

5 A făcut zid împrejurul meu, şi m'a înconjurat cu otravă şi durere.

обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,

6 M ă aşează în întunerec, ca pe cei morţi pentru totdeauna.

у темноті мене посадив, мов померлих давно...

7 M 'a înconjurat cu un zid, ca să nu ies; m'a pus în lanţuri grele.

Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...

8 S ă tot strig şi să tot cer ajutor, căci El tot nu-mi primeşte rugăciunea.

І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...

9 M i -a astupat calea cu pietre cioplite, şi mi -a strîmbat cărările.

Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...

10 M ă pîndeşte ca un urs şi ca un leu într'un loc ascuns.

Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!

11 M i -a abătut căile, şi apoi s'a aruncat pe mine, şi m'a pustiit.

Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!

12 Ş i -a încordat arcul, şi m'a pus ţintă săgeţii Lui.

Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,

13 Î n rărunchi mi -a înfipt săgeţile din tolba Lui.

пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...

14 A m ajuns de rîsul poporului meu, şi toată ziua sînt pus în cîntece de batjocură de ei.

Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...

15 M 'a săturat de amărăciune, m'a îmbătat cu pelin.

Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...

16 M i -a sfărîmat dinţii cu pietre, m'a acoperit cu cenuşă.

І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,

17 M i-ai luat pacea, şi nu mai cunosc fericirea.

і душа моя спокій згубила, забув я добро...

18 Ş i am zis:,, S'a dus puterea mea de viaţă, şi nu mai am nici o nădejde în Domnul.``

І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...

19 G îndeşte-Te la necazul şi suferinţa mea, la pelin şi la otravă!``

Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,

20 C înd îşi aduce aminte sufletul meu de ele, este mîhnit în mine.

душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...

21 I ată ce mai gîndesc în inima mea, şi iată ce mă face să mai trag nădejde:

Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:

22 B unătăţile Domnului nu s'au sfîrşit, îndurările Lui nu sînt la capăt,

Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,

23 c i se înoiesc în fiecare dimineaţă. Şi credincioşia Ta este atît de mare!

нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!

24 D omnul este partea mea de moştenire,`` zice sufletul meu; de aceea nădăjduiesc în El.

Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!

25 D omnul este bun cu cine nădăjduieşte în El, cu sufletul care -L caută.

Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!

26 B ine este să aştepţi în tăcere ajutorul Domnului.

Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.

27 E ste bine pentru om să poarte un jug în tinereţa lui.

Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,

28 S ă stea singur şi să tacă, pentrucă Domnul i l -a pus pe grumaz;

нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;

29 s ă-şi umple gura cu ţărînă, şi să nu-şi peardă nădejdea;

хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;

30 s ă dea obrazul celui ce -l loveşte, şi să se sature de ocări.

хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...

31 C ăci Domnul nu leapădă pentru totdeauna.

Бо Господь не навіки ж покине!

32 C i, cînd mîhneşte pe cineva, Se îndură iarăş de el, după îndurarea Lui cea mare:

Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,

33 c ăci El nu necăjeşte cu plăcere, nici nu mîhneşte bucuros pe copiii oamenilor.

бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.

34 C înd se calcă în picioarele toţi prinşii de război ai unei ţări,

Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,

35 c înd se calcă dreptatea omenească în faţa Celui Prea Înalt,

щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,

36 c înd este nedreptăţit un om în pricina lui, nu vede Domnul?

щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!

37 C ine a spus şi s'a întîmplat ceva fără porunca Domnului?

Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?

38 N u iese din gura Celui Prea Înalt răul şi binele?

Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?

39 D e ce să se plîngă omul cît trăieşte? Ficare să se plîngă mai bine de păcatele lui!

Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.

40 S ă luăm seama la umbletele noastre, să le cercetăm, şi să ne întoarcem la Domnul.

Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!

41 S ă ne înălţăm şi inimile cu mînile spre Dumnezeu din cer, zicînd:

підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!

42 A m păcătuit, am fost îndărătnici, şi nu ne-ai iertat!``

Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,

43 Î n mînia Ta, Te-ai ascuns, şi ne-ai urmărit, ai ucis fără milă.

закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

44 T e-ai învăluit într'un nor, ca să nu străbată la Tine rugăciunea noastră.

закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...

45 N e-ai făcut de batjocură şi de ocară printre popoare.

Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,

46 T oţi vrăjmaşii noştri deschid gura împotriva noastră.

наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,

47 D e groază şi de groapă am avut parte, de prăpăd şi pustiire.

страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...

48 Ş ivoaie de apă îmi curg din ochi din pricina prăpădului fiicei poporului meu.

Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...

49 M i se topeşte ochiul în lacrămi, necurmat şi fără răgaz,

Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,

50 p înăce Domnul va privi din cer şi va vedea.

аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,

51 M ă doare ochiul de plîns pentru toate fiicele cetăţii mele.

моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...

52 C ei ce mă urăsc fără temei, m'au gonit ca pe o pasăre.

Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,

53 V oiau să-mi nimicească viaţa într'o groapă, şi au aruncat cu pietre în mine.

життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...

54 M i-au năvălit apele peste cap şi ziceam:,, Sînt perdut!``

Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...

55 D ar am chemat Numele Tău, Doamne, din fundul gropii.

Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,

56 T u mi-ai auzit glasul:,, Nu-Ţi astupa urechea la suspinurile şi strigătele mele.``

Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!

57 Î n ziua cînd Te-am chemat, Te-ai apropiat, şi ai zis:,, Nu te teme!``

Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!

58 D oamne, Tu ai apărat pricina sufletului meu, mi-ai răscumpărat viaţa!

За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

59 D oamne, ai văzut apăsarea mea: fă-mi dreptate.

Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!

60 A i văzut toate răzbunările lor, toate uneltirile lor împotriva mea.

Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,

61 D oamne, le-ai auzit ocările, toate uneltirile împotriva mea,

Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,

62 c uvîntările protivnicilor mei, şi planurile pe cari le urzeau în fiecare zi împotriva mea.

мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...

63 U ită-Te cînd stau ei jos sau cînd se scoală. Eu sînt cîntecul lor de batjocură.

Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!

64 R ăsplăteşte-le, Doamne, după faptele mînilor lor!

Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

65 Î mpetreşte-le inima, şi aruncă blestemul Tău împotriva lor!

Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!

66 U rmăreşte -i, în mînia Ta, şi şterge -i de supt ceruri, Doamne!``

Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!