1 P lanurile pe cari le face inima atîrnă de om, dar răspunsul pe care -l dă gura vine dela Domnul. -

Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.

2 T oate căile omului sînt curate în ochii lui, dar celce cercetează duhurile este Domnul. -

Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

3 Î ncredinţează-ţi lucrările în mîna Domnului, şi îţi vor izbuti planurile. -

Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.

4 D omnul a făcut toate pentru o ţintă, chiar şi pe cel rău pentru ziua nenorocirii. -

Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.

5 O rice inimă trufaşă este o scîrbă înaintea Domnului; hotărît, ea nu va rămînea nepedepsită. -

Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!

6 P rin dragoste şi credincioşie omul ispăşeşte nelegiuirea, şi prin frica de Domnul se abate dela rău. -

Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.

7 C înd sînt plăcute Domnului căile cuiva, îi face prieteni chiar şi pe vrăjmaşii lui. -

Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

8 M ai bine puţin, cu dreptate, decît mari venituri, cu strîmbătate. -

Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

9 I nima omului se gîndeşte pe ce cale să meargă, dar Domnul îi îndreaptă paşii. -

Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

10 H otărîri dumnezeieşti sînt pe buzele împăratului, gura lui nu trebuie să facă greşeli cînd judecă. -

Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

11 C întarul şi cumpăna dreaptă vin dela Domnul; toate greutăţile de cîntărit sînt lucrarea Lui. -

Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

12 Î mpăraţilor le este scîrbă să facă rău, căci prin neprihănire se întăreşte un scaun de domnie. -

Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

13 B uzele neprihănite sînt plăcute împăraţilor, şi ei iubesc pe celce vorbeşte cu neprihănire. -

Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

14 M înia împăratului este un vestitor al morţii, dar un om înţelept trebuie s'o potolească. -

Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

15 S eninătatea feţei împăratului este viaţa, şi bunăvoinţa lui este ca o ploaie de primăvară. -

У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

16 C u cît mai mult face cîştigarea înţelepciunii decît a aurului! Cu cît este mai de dorit cîştigarea priceperii decît a argintului! -

Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

17 C alea oamenilor fără prihană este să se ferească de rău; acela îşi păzeşte sufletul, care veghează asupra căii sale. -

Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

18 M îndria merge înaintea pieirii, şi trufia merge înainte căderii. -

Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

19 M ai bine să fii smerit cu cei smeriţi, decît să împarţi prada cu cei mîndri. -

Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

20 C ine cugetă la Cuvîntul Domnului, găseşte fericirea, şi cine se încrede în Domnul este fericit. -

Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

21 C ine are o inimă înţeleaptă este numit priceput, dar dulceaţa buzelor măreşte ştiinţa. -

Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

22 Î nţelepciunea este un izvor de viaţă pentru cine o are; dar pedeapsa nebunilor este nebunia lor. -

Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.

23 C ine are o inimă înţeleaptă, îşi arată înţelepciunea cînd vorbeşte, şi mereu se văd învăţături noi pe buzele lui. -

Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.

24 C uvintele prietenoase sînt ca un fagur de miere, dulci pentru suflet, şi sănătoase pentru oase. -

Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.

25 M ulte căi i se par bune omului, dar la urmă duc la moarte. -

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

26 C ine munceşte, pentru el munceşte, căci foamea lui îl îndeamnă la lucru. -

Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.

27 O mul stricat pregăteşte nenorocirea, şi pe buzele lui este ca un foc aprins. -

Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.

28 O mul neastîmpărat stîrneşte certuri, şi pîrîtorul desbină pe cei mai buni prieteni. -

Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.

29 O mul asupritor amăgeşte pe aproapele său, şi -l duce pe o cale, care nu este bună. -

Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

30 C ine închide ochii, ca să se dedea la gînduri stricate, cine-şi muşcă buzele, a şi săvîrşit răul. -

Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

31 P erii albi sînt o cunună de cinste, ea se găseşte pe calea neprihănirii. -

Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.

32 C el încet la mînie preţuieşte mai mult decît un viteaz, şi cine este stăpîn pe sine preţuieşte mai mult decît cine cucereşte cetăţi. -

Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.

33 S e aruncă sorţul în poala hainei, dar orice hotărîre vine dela Domnul. -

За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.