1 C uvintele împăratului Lemuel. Învăţătura pe care i -o dădea mamă-sa.

Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

2 C e să-ţi spun, fiule? Ce să-ţi spun fiul trupului meu? Ce să-ţi spun, fiule, rodul juruinţelor mele?

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

3 N u-ţi da femeilor vlaga, şi desmierdările tale celor ce pierd pe împăraţi.

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

4 N u se cade împăraţilor, Lemuele, nu se cade împăraţilor să bea vin, nici voivozilor să umble după băuturi tari;

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

5 c a nu cumva, bînd, să uite legea, şi să calce drepturile tuturor celor nenorociţi.

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

6 D aţi băuturi tari celui ce piere, şi vin, celui cu sufletul amărît;

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

7 c a să bea să-şi uite sărăcia, şi să nu-şi mai aducă aminte de necazurile lui. -

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

8 D eschide-ţi gura pentru cel mut, pentru pricina tuturor celor părăsiţi!

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

9 D eschide-ţi gura, judecă cu dreptate, şi apără pe cel nenorocit şi pe cel lipsit.

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

10 C ine poate găsi o femeie cinstită? Ea este mai de preţ decît mărgăritarele.

Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

11 I nima bărbatului se încrede în ea, şi nu duce lipsă de venituri.

довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

12 E a îi face bine, şi nu rău, în toate zilele vieţii sale.

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

13 E a face rost de lînă şi de in, şi lucrează cu mîni harnice.

Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

14 E a este ca o corabie de negoţ; de departe îşi aduce pînea.

Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

15 E a se scoală cînd este încă noapte, şi dă hrană casei sale, şi împarte lucrul de peste zi slujnicelor sale.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

16 S e gîndeşte la un ogor, şi -l cumpără; din rodul muncii ei sădeşte o vie. -

Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

17 E a îşi încinge mijlocul cu putere, şi îşi oţeleşte braţele.

Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

18 V ede că munca îi merge bine, lumina ei nu se stinge noaptea.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

19 E a pune mîna pe furcă, şi degetele ei ţin fusul.

Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

20 E a îşi întinde mîna către cel nenorocit, îşi întinde braţul către cel lipsit.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

21 N u se teme de zăpadă pentru casa ei, căci toată casa ei este îmbrăcată cu cărmiziu.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

22 E a îşi face învelitori, are haine de in supţire şi purpură.

Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

23 B ărbatul ei este bine văzut la porţi, cînd şade cu bătrînii ţării.

Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

24 E a face cămăşi, şi le vinde, şi dă cingători negustorului.

Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

25 E a este îmbrăcată cu tărie şi slavă, şi rîde de ziua de mîne.

Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

26 E a deschide gura cu înţelepciune, şi învăţături plăcute îi sînt pe limbă.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

27 E a veghează asupra celor ce se petrec în casa ei, şi nu mănîncă pînea lenevirii.

Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

28 F iii ei se scoală, şi o numesc fericită; bărbatul ei se scoală, şi -i aduce laude zicînd:

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

29 M ulte fete au o purtare cinstită, dar tu le întreci pe toate.``

Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

30 D esmerdările sînt înşelătoare, şi frumuseţa este deşartă, dar femeia care se teme de Domnul va fi lăudată.

Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

31 R ăsplătiţi -o cu rodul muncii ei, şi faptele ei s'o laude la porţile cetăţii

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!