1 Ş tii tu cînd îşi fac caprele sălbatice puii? Vezi tu pe cerboaice cînd fată?

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

2 N umeri tu lunile în cari sînt însărcinate, şi cunoşti tu vremea cînd nasc?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

3 E le se pleacă, fată puii, şi scapă iute de durerile lor.

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

4 P uii lor prind vlagă şi cresc supt cerul slobod, pleacă, şi nu se mai întorc la ele.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

5 C ine a lăsat slobod măgarul sălbatic, izbăvindu -l de orice legătură?

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

6 I -am dat ca locuinţă pustiul, şi pămîntul sărac ca locaş.

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

7 E l rîde de zarva cetăţilor,

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

8 S trăbate munţii ca să-şi găsească hrana, şi umblă după tot ce este verde.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 V rea bivolul sălbatic să fie în slujba ta? Şi stă el noaptea la ieslea ta?

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

10 Î l poţi lega tu cu o funie, ca să tragă o brazdă? Merge el după tine, ca să grăpeze bulgării din văi?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

11 T e încrezi tu în el, pentrucă puterea lui este mare? Şi -i laşi tu grija lucrărilor tale?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

12 T e laşi tu pe el, pentru căratul rodurilor tale, ca să le strîngă în aria ta?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 A ripa struţului bate cu veselie, de-ai zice că este aripa şi penişul berzei.

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

14 D ar struţoaica îşi încredinţează pămîntului ouăle, şi le lasă să se încălzească în nisip.

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

15 E a uită că piciorul le poate strivi, că o fiară de cîmp le poate călca în picioare.

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

16 E ste aspră cu puii săi de parcă nici n'ar fi ai ei. Că s'a trudit de geaba, nu -i pasă nici de cum!

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

17 C ăci Dumnezeu nu i -a dat înţelepciune, şi nu i -a făcut parte de pricepere.

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 C înd se scoală şi porneşte, rîde de cal şi de călăreţul lui.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

19 T u dai putere calului, şi -i îmbraci gîtul cu o coamă ce fîlfăie?

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

20 T u -l faci să sară ca lăcusta? Nchezatul lui puternic răspîndeşte groaza.

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

21 S curmă pămîntul, şi, mîndru de puterea lui, se aruncă asupra celor înarmaţi;

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

22 î şi bate joc de frică, nu se teme, şi nu se dă înapoi dinaintea săbiei.

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

23 Z îngăneşte tolba cu săgeţi pe el, suliţa şi lancea strălucesc,

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

24 f ierbe de aprindere, mănîncă pămîntul, n'are astîmpăr cînd răsună trîmbiţa.

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 L a sunetul trîmbiţei parcă zice:,Înainte!` De departe miroase bătălia, glasul ca de tunet ai căpeteniilor şi strigătele de luptă.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

26 O are prin priceperea ta îşi ia uliul sborul, şi îşi întinde aripile spre miazăzi?

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

27 O are din porunca ta se înalţă vulturul, şi îşi aşează cuibul pe înălţimi?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

28 E l locuieşte în stînci, acolo îşi are locuinţa, pe vîrful zimţat al stîncilor şi pe vîrful munţilor.

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

29 D e acolo descopere el prada, şi îşi cufundă privirile în depărtare după ea.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

30 P uii lui îi beau sîngele; şi acolo unde sînt hoituri, acolo -i şi vulturul.

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.