1 “ Do you know the time when the mountain goats give birth? Do you watch when the doe bears fawns?

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

2 C an you number the months that they fulfill? Or do you know the time when they give birth?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

3 T hey bow themselves, they bear their young. They end their labor pains.

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

4 T heir young ones become strong. They grow up in the open field. They go out, and don’t return again.

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

5 “ Who has set the wild donkey free? Or who has loosened the bonds of the swift donkey,

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

6 W hose home I have made the wilderness, and the salt land his dwelling place?

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

7 H e scorns the tumult of the city, neither does he hear the shouting of the driver.

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

8 T he range of the mountains is his pasture, He searches after every green thing.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 “ Will the wild ox be content to serve you? Or will he stay by your feeding trough?

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

10 C an you hold the wild ox in the furrow with his harness? Or will he till the valleys after you?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

11 W ill you trust him, because his strength is great? Or will you leave to him your labor?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

12 W ill you confide in him, that he will bring home your seed, and gather the grain of your threshing floor?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 “ The wings of the ostrich wave proudly; but are they the feathers and plumage of love?

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

14 F or she leaves her eggs on the earth, warms them in the dust,

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

15 a nd forgets that the foot may crush them, or that the wild animal may trample them.

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

16 S he deals harshly with her young ones, as if they were not hers. Though her labor is in vain, she is without fear,

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

17 b ecause God has deprived her of wisdom, neither has he imparted to her understanding.

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 W hen she lifts up herself on high, she scorns the horse and his rider.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

19 “ Have you given the horse might? Have you clothed his neck with a quivering mane?

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

20 H ave you made him to leap as a locust? The glory of his snorting is awesome.

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

21 H e paws in the valley, and rejoices in his strength. He goes out to meet the armed men.

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

22 H e mocks at fear, and is not dismayed, neither does he turn back from the sword.

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

23 T he quiver rattles against him, the flashing spear and the javelin.

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

24 H e eats up the ground with fierceness and rage, neither does he stand still at the sound of the trumpet.

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 A s often as the trumpet sounds he snorts, ‘Aha!’ He smells the battle afar off, the thunder of the captains, and the shouting.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

26 “ Is it by your wisdom that the hawk soars, and stretches her wings toward the south?

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

27 I s it at your command that the eagle mounts up, and makes his nest on high?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

28 O n the cliff he dwells, and makes his home, on the point of the cliff, and the stronghold.

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

29 F rom there he spies out the prey. His eyes see it afar off.

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

30 H is young ones also suck up blood. Where the slain are, there he is.”

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.