1 N ow when it was reported to Sanballat and Tobiah, and to Geshem the Arabian, and to the rest of our enemies, that I had built the wall, and that there was no breach left therein; (though even to that time I had not set up the doors in the gates;)

І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,

2 S anballat and Geshem sent to me, saying, “Come, let us meet together in the villages in the plain of Ono.” But they intended to harm me.

то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно! А вони замишляли зробити мені зло...

3 I sent messengers to them, saying, “I am doing a great work, so that I can’t come down. Why should the work cease, while I leave it, and come down to you?”

І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?

4 T hey sent to me four times after this sort; and I answered them the same way.

І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.

5 T hen Sanballat sent his servant to me the same way the fifth time with an open letter in his hand,

І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.

6 i n which was written, “It is reported among the nations, and Gashmu says it, that you and the Jews intend to rebel. Because of that, you are building the wall. You would be their king, according to these words.

А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.

7 Y ou have also appointed prophets to preach of you at Jerusalem, saying, ‘There is a king in Judah!’ Now it will be reported to the king according to these words. Come now therefore, and let us take counsel together.”

Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, приходь, і порадьмося разом!

8 T hen I sent to him, saying, “There are no such things done as you say, but you imagine them out of your own heart.”

І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!...

9 F or they all would have made us afraid, saying, “Their hands will be weakened from the work, that it not be done.” But now, strengthen my hands.

Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!

10 I went to the house of Shemaiah the son of Delaiah the son of Mehetabel, who was shut in at his home; and he said, “Let us meet together in God’s house, within the temple, and let us shut the doors of the temple; for they will come to kill you; yes, in the night will they come to kill you.”

І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був задержаний. І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе...

11 I said, “Should such a man as I flee? Who is there that, being such as I, would go into the temple to save his life? I will not go in.”

Та я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!

12 I discerned, and behold, God had not sent him; but he pronounced this prophecy against me. Tobiah and Sanballat had hired him.

І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його...

13 H e hired so that I would be afraid, do so, and sin, and that they might have material for an evil report, that they might reproach me.

Бо він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.

14 “ Remember, my God, Tobiah and Sanballat according to these their works, and also the prophetess Noadiah, and the rest of the prophets, that would have put me in fear.”

Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!

15 S o the wall was finished in the twenty-fifth day of Elul, in fifty-two days.

І був закінчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят і два дні.

16 W hen all our enemies heard of it, all the nations that were around us were afraid, and were much cast down in their own eyes; for they perceived that this work was worked of our God.

І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!

17 M oreover in those days the nobles of Judah sent many letters to Tobiah, and Tobiah’s letters came to them.

Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.

18 F or there were many in Judah sworn to him, because he was the son-in-law of Shecaniah the son of Arah; and his son Jehohanan had taken the daughter of Meshullam the son of Berechiah as wife.

Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.

19 A lso they spoke of his good deeds before me, and reported my words to him. Tobiah sent letters to put me in fear.

І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.